"Той, хто зрозуміє суть науково-технічних інновацій і зробить перший крок у науково-технічних інноваціях, зможе взяти ініціативу у свої руки та отримати перевагу". Голова КНР Сі Цзіньпін підкреслив важливість наукових і технологічних інновацій під час свого візиту до Шанхаю в травні 2014 року.
Ще під час роботи в Шанхаї з березня по жовтень 2007 року Сі Цзіньпін був стурбований інноваційним розвитком Шанхаю і просував його. Під час своїх досліджень у низці науково-дослідних інститутів Шанхайського відділення Китайської академії наук він підкреслював "прискорення розвитку незалежного інноваційного потенціалу і прагнення вийти на новий шлях, який спирається на науково-технічний прогрес в якості рушійної сили економічного і соціального розвитку". На місці проєкту "Шанхайське джерело світла", великої наукової бази, він сказав, що будівництво "Шанхайського джерела світла" ознаменує вихід Китаю на новий рівень у сфері високих технологій. У вересні того року Шанхайський авіазавод готувався до випуску ARJ21, першого вдосконаленого регіонального літака, самостійно розробленого Китаєм. Сі Цзіньпін прибув на завод для проведення розслідування та запропонував Шанхаю надавати більше уваги розвитку стратегічної авіаційної галузі і поставити її на більш важливе місце для просування інновацій та розвитку Шанхаю, а також зробити новий внесок у підвищення незалежного інноваційного потенціалу та побудову інноваційної країни.
20 лютого 2024 року три регіональні літаки ARJ21 дебютували на авіасалоні в Сінгапурі. З часу офіційного запуску в комерційну експлуатацію в червні 2016 року ARJ21 обслуговує понад 400 внутрішніх і закордонних маршрутів, понад 140 судноплавних міст і виконує близько 1800 рейсів на тиждень. Авіакомпанія також почала польоти за кордон в Індонезії. Поряд з ARJ21, є також два вітчизняних великих авіалайнери C919, які "дебютували" на міжнародній арені. CNN згадав у репортажі, що C919 є "найпопулярнішим літаком на сінгапурському авіасалоні". C919 — перший магістральний цивільний літак Китаю, розроблений відповідно до останніх міжнародних стандартів льотної придатності. Він почав розроблятися у 2008 році і здійснив свій перший комерційний рейс у травні 2023 року. Його модель еквівалентна Boeing 737 і Airbus 320. На частку алюмінієво-літієвих сплавів третього покоління і сучасних композитних матеріалів припадає 8,8% і 12% конструкції корпусу відповідно. Фюзеляж став легшим, міцнішим і більш екологічним для польотів. У лютому 2024 року передбачуване замовлення на C919 перевищило 1200 літаків. Серед клієнтів — AerCap, провідна світова лізингова компанія, та Brunei Airlines. У сінгапурській "Straits Times" прокоментували, що C919 зруйнував західну монополію на традиційне авіаційне виробництво.
У той час як авіаційна промисловість порушила монополію на міжнародному ринку, Китай також постійно освоює нові швидкості в залізничних перевезеннях.
У квітні 2024 року China National Railway Group оголосила, що прототип нового електропоїзда CR450 EMU зійде з конвеєра протягом року. CR450 — це ще один технологічний прорив, заснований на моделі Fuxing CR400. Вага знижена приблизно на 12%, показники експлуатаційного опору і енергоспоживання знижені на 20%, а швидкість збільшена з 350 кілометрів на годину до 400 кілометрів на годину. Безперервне оновлення високошвидкісних залізничних електропоїздів до нових швидкостей означає підвищення якості та модернізацію всього ланцюжка високошвидкісних залізничних перевезень — лінійка електропоїздів Fuxing, ймовірно, складається з більш ніж 500 000 деталей, що охоплюють машинобудування, металургію, матеріали, силову електроніку, хімічну промисловість, інформаційне управління, комп'ютери, прецизійні прилади та багато інших сфер техніки. Сьогодні високошвидкісна залізнична мережа Китаю перетворилася на найбільшу у світі мережу з протяжністю внутрішніх перевезень понад 45 000 кілометрів.
Чи це C919, що злітає в небо, чи Fuxing, що мчить по різноманітному і складному рельєфу, потребується підтримка потужних обчислювальних потужностей. На початку 2024 року китайський автономний надпровідний квантовий комп'ютер третього покоління "Origin Wukong" вийшов у мережу. За 4 місяці він залучив понад 7,77 млн відвідувачів із 119 країн та успішно виконав понад 178 000 обчислювальних завдань. У квітні 2024 року була офіційно запущена Національна суперкомп'ютерна інтернет-платформа, яка об'єднує багато суперкомп'ютерних центрів Китаю для створення інтегрованої суперкомп'ютерної мережі та сервісної платформи. На сьогоднішні тут працюють понад 200 постачальників додатків, даних, моделей та інших послуг, які надають понад 3200 продуктів. Інноваційні розробки суперкомп'ютерів, таких як "Тяньхе" і "Шенвей", дозволили створити величезний виробничий ланцюжок, що включає базове апаратне і програмне забезпечення, а також внутрішні високошвидкісні взаємопов'язані комунікації, сформувавши промисловий кластер інформаційних технологій вартістю 100 мільярдів доларів.
В епоху цифрової економіки роль обчислювальних потужностей як нової якості продуктивності стає все більш помітною, і тисячі галузей прискорюють темпи перетворень і модернізації завдяки проривним технологіям штучного інтелекту. Підраховано, що кожен 1 юань, вкладений в обчислювальну потужність, призведе до збільшення економічного обсягу виробництва на 3-4 юані. "Звіт про оцінку розвитку обчислювальних потужностей у сфері штучного інтелекту в Китаї", опублікований в кінці 2023 року, показує, що обсяг китайського ринку обчислювальних потужностей у сфері штучного інтелекту в цьому році може досягти 66,4 млрд юанів, 67% китайських компаній почали вивчати можливості застосування штучного інтелекту або почали інвестувати в це кошти. Застосування технологій штучного інтелекту в Китаї вступило в прискорену стадію.
Починаючи з подолання ринкової монополії та закінчуючи відкриттям нових форматів ведення бізнесу, науково-технічні інновації привели до безперервної трансформації і модернізації економіки Китаю.
