Останнім часом США і країни Заходу висувають так звану «теорію надлишкових потужностей Китаю». Щоб визначити, чи є надлишок виробничих потужностей, необхідно виходити з попиту на світових ринках та майбутнього потенціалу розвитку. З міжнародної точки зору, масштаб ринку екологічних виробничих потужностей продовжує розширюватися. Це не надлишок, а серйозний дефіцит: Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що глобальний попит на автомобілі на нових джерелах на енергії досягне 45 мільйонів одиниць у 2030 році, тобто в 4,5 рази більше 2022 року. Нинішні виробничі потужності далекі від задоволення потреб ринку, особливо величезного потенційного попиту на нові енергетичні продукти в багатьох країнах, що розвиваються. Це буде спільна можливість для розвитку всіх країн.
Сектор нових джерел енергії Китаю, що стрімко розвивається, потрібно розглядати раціонально й об’єктивно. Ми побачили, що багато людей у світі ще можуть це робити. Цай Вей Цай, віце-президент таїландського Kasikorn Bank, зазначає: «Це результат того, що китайські компанії активно впроваджують інновації в дослідженнях і розробках, контролюють витрати виробництва. Деякі розвинені економіки не замислюються над тим, чому їхні відповідні компанії втрачають ринки. Натомість, вони звинувачують Китай в експорті «надлишкових виробничих потужностей». Справді, викликає сум, коли справа доходить до використання цього як приводу для придушення чесної конкуренції та завдання шкоди інтересам споживачів».
Ніколас Р. Ларді, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона, американського аналітичного центру, також висловив занепокоєння: «Як економіст, я не знаю, як виміряти так званий «надлишок потужностей», ми стурбовані тим, що цей аргумент дійде до крайнощів, таких як антиглобалізація та торговий протекціонізм, що призведе до відсутності торгівлі між країнами і стане економічною катастрофою для світу».
Судячи з відповідних даних, так звана «теорія надлишкових потужностей» не витримує критики. Згідно з аналізом Bloomberg, у міру зростання експорту електромобілів з Китаю середня ціна їх продажу в Європі зростає приблизно вдвічі, тому не існує «демпінгу». Це також показує, що ринковий попит величезний і не йде мова про якийсь «надлишок».
Якщо виробничі потужності перевищують місцевий попит країни, позначення цього як «надлишкових потужностей» дорівнює ототожненню «експорту продукції» з «надлишковими потужностями», що, очевидно, суперечить принципам економіки. Наприклад, для американської Тесли (Tesla) Китай є другим за величиною ринком у світі. У 2023 року продажі автомобілів цієї марки в Китаї перевищили 600 000 одиниць, що на 37,3% більше, ніж у попередньому році, річний дохід становив 21,75 мільярда доларів США. Сполучені Штати та Китай є членами Світової організації торгівлі (СОТ) і є відкритими ринками, що залучені до глобалізації. Тому китайські компанії, як і американські, повинні враховувати міжнародні фактори при розподілі ресурсів. Це об'єктивні і природні тенденції міжнародних компаній, які необхідно визнавати і правильно ставитись до них.
Розвиток Китаєм сектору нових джерел енергії також позитивно впливає на поліпшення клімату. Деніс Депу, виконавчий директор Roland Berger, міжнародної компанії управлінського консалтинггу у Німеччині, зазначив, що «для того, щоб йти в ногу із зобов’язаннями «Паризької угоди» щодо реагування на глобальне потепління, у наступні п’ять років у світі необхідно додати значні обсяги потужностей відновлюваної енергії».
Вирішення проблеми зміни клімату вимагає глобального підходу. Говорити про боротьбу зі зміною клімату і у той же час зводити зелені торговельні бар’єри є суперечливим підходом. Це лише збільшить вартість низьковуглецевої трансформації країни, уповільнить розвиток таких нових галузей, як глобальна чиста енергетика, послабить здатність країн реагувати на зміну клімату та підірве спільні зусилля міжнародної спільноти. Продовження виробничої діяльності Китаю, як важливого виробника екологічно чистих продуктів, відповідає законам ринкової економіки, що не тільки задовольняє внутрішній попит, але й робить активний внесок у глобальне реагування на зміну клімату та реалізацію екологічного розвитку.
Історія промислового підйому багатьох розвинутих країн, таких як Німеччина, Франція та Японія, засвідчує, що усі вони, без винятку, були покарані Сполученими Штатами за надлишок потужностей або схожі причини. Якщо не стримати звичайну практику тиску Сполучених Штатів, решта економік, що активно розвиваються, таких як країни «БРІКС» і «Нові діаманти» (Мексика, Філіппіни, Туреччина, Індонезія, Єгипет, Аргентина, Польща, Угорщина, Малайзія тощо), також можуть постраждати від подібного ставлення в майбутньому.
Володимир Урусов
член Української асоціації китаєзнавців
