Верховна рада України 11 квітня ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт про мобілізацію. Відповідне рішення підтримали 283 депутати за необхідного мінімуму у 226 голосів. Про це повідомив у "Телеграмі" член парламентської фракції "Голос" Ярослав Железняк.
Тепер новий закон про мобілізацію має підписати президент країни Володимир Зеленський. Документ ще на етапі обговорення спричинив жорстку полеміку. Опозиція критикує його через відсутність конкретних термінів демобілізації військовослужбовців та жорсткі норми покарання ухилянтів.
Новий законопроєкт, як заявляє влада, спрямований на те, щоб поставити на облік усіх військовозобов'язаних та оновити їх дані. Це полегшить процес мобілізації та поповнення бойових частин, оскільки військкомати матимуть актуальну інформацію про потенційних призовників.
Одне з головних положень у новому законопроєкті — це термін 60 днів, за який усі чоловіки країни від 18 до 60 років мають оновити свої дані у військкоматах. Інакше може бути великий штраф і навіть позбавлення прав водія. А військкомати зможуть звертатися до поліції, щоб знайти та затримати ухилянтів. Тим часом, лише минулого року в Україні за ухилення від несення військової служби засудили майже 1200 осіб. Крім умовних термінів, деякі отримали до 5 років ув'язнення. Крім того, на кордоні було затримано близько 11 тисяч чоловіків, котрі намагалися незаконно виїхати з країни. Експерти сумніваються, що нові норми посилять бажання піти на службу.
"Що не так із цим законом? Там прописано дуже багато репресивних та жорстких речей, значне збільшення повноважень військкоматів. І зараз за людей дуже сильно візьмуться. Але в цьому законі немає головного — мотивації мобілізуватися", — сказав Сергій Гула, адвокат, голова центру "ЮрАналітика".
За задумом законодавців України, новий закон дозволить вивести з "тіні" багатьох військовозобов'язаних, які раніше ховалися від влади, ніде офіційно не рахуючись і не працюючи, і проживали не за адресою прописки. Чи підуть тепер вони у військкомати? Мешканці Києва ставляться до цього по-різному.
"Я думаю, що наші солдати там дуже втомилися. Вже 2 роки вони там без відпочинку. І, звісно, людям треба відпочити. Тому, я вважаю, що їх треба міняти. А туди нехай йдуть ті, хто має йти. Їх тут повно", — сказала Олеся, мешканка Києва.
"Люди, знаєте, чого хочуть? Щоб воювали ті, хто має воювати — військові пенсіонери, поліція, прокурори. Вони тут сидять, відсиджуються. А це ті люди, які постійно отримували зарплату з бюджету. А ті, хто постійно до цього бюджету зарплату давав, — їм треба йти воювати. І це несправедливо. І поки немає справедливості — буде як раніше. Хто не хотів, той і не піде воювати", — сказав Володимир, мешканець Києва.
Один із найскандальніших моментів нового законопроєкту — з нього видалили положення про демобілізацію після 36 місяців служби. Це питання у країні, що воює вже третій рік, все більш актуальне. Але рішення поки що немає.
"Я нагадаю, що спочатку цей закон подавався як закон, який потрібен для того, щоб замінити тих, хто вже 2 роки на фронті. І це справді проблема. Цих людей потрібно міняти, тому що ви уявіть собі, в якому жаху живуть люди. Тобто люди, які пішли, особливо добровольці, які пішли захищати Україну на самому початку, вони досі не знають, коли вони зможуть піти звідти", — сказав Олег Лук'янчиков, адвокат юридичного центру "БОНА ФІДЕС".
Переховуватися від мобілізації в Україні тепер собі дорожче: Верховна Рада країни також ухвалила у першому читанні законопроєкт, в якому передбачено кримінальну відповідальність від 3 до 5 років за неявку на збірний пункт за вже врученою повісткою. Це, каже влада, зумовлено складною ситуацією на фронті.
Закон набуває чинності через місяць після підписання президентом. Збройні сили України гостро потребують поповнення особового складу — багато військових аналітиків і цього літа прогнозують великий російський наступ одразу на кількох напрямках.
