Картини з каміння та мінералів китайського Алтаю, розташованого на півночі Сіньцзян-Уйгурського автономного району, прикрашають музеї та приватні колекції по всьому світу. Місцева художниця Лю Цюанься майже 30 років творить унікальні роботи, матеріал для яких збирають у горах.
Це ювелірна робота у всіх сенсах. Замість фарб використовуються подрібнені кристали дорогоцінного каміння та мінералів. Майстерність художника поєднується з точністю хірурга, тому в руках Лю Цюанься не пензель, а пінцет. Поки не засох спеціальний клей, вона завдає кілька штрихів – так народжується картина.
"Усі ці камені – справжній скарб. Найцінніші з них – це, звісно, жадеїт, червоний сапфір і діамант. Якщо покупцеві потрібно, ми можемо використовувати найдорожчі коштовні камені для картини. Тут я використовую для розпису всі кольори натурального каменю. Коли я бачу певний камінь чи мінерал, я думаю про те, як найкраще передати його колір", – сказала Лю Цюанься.
Створювати картини з каменю Лю Цюанься розпочала майже 30 років тому. Художниця народилася в китайському Алтаї, який славиться як комора самоцвітів. У горах вона знаходить не лише натхнення, а й матеріал для втілення своїх фантазій. Щось для своїх робіт Лю Цюанься купує у ювелірів, щось знаходить сама під час прогулянок.
"Мій батько щоліта він вирушав у гори, щоб добувати корисні копалини. І так ми росли, граючись із самоцвітами. Звісно, на той час я не особливо цінувала це каміння. Раніше у нас у місті було підприємство, яке розробляло родовище аквамарину. Хороші камені використовувалися для прикрас, а подрібнена сировина була дуже гарна і виблискувала. У 90-ті роки ця компанія почала набирати людей, які могли б робити картини з дорогоцінного каміння. Тоді я створила свою першу роботу", – згадала художниця.
Такі картини вже не просто витвори мистецтва. Вони справжні коштовності, тому коштують дорого. Для того, щоб передати всі відтінки кольорів, використовується понад тридцять різновидів матеріалів. За репродукцію знаменитої картини Давида – "Наполеон на перевалі Сен-Бернар" – десять років тому запропонували півтора мільйона юанів, але художниця не змогла попрощатися зі своїм шедевром.
"Я відчуваю суперечливі почуття. Я б продала картину, але мені хочеться, щоб якнайбільше людей побачили, що живопис з каменю нічим не поступається творам, створеним з інших матеріалів. Саме цю свою роботу я залишила собі. Я не шкодую про це, тому що з нею я можу брати участь у професійних виставках декоративно-ужиткового мистецтва", – сказала вона.
Ім'я художниці тепер відоме далеко за межами рідного Сіньцзяну. Місто Алтай, де міститься її майстерня, стало популярним курортом. На згадку про щасливі дні у казкових місцях, багато хто відвозить додому ці незвичайні картини.
