Водно-болотні угіддя, ліси й океани називають трьома основними екосистемами Землі. Вони виконують різноманітні екологічні функції - збереження джерел води, регулювання клімату, покращення навколишнього середовища та підтримання біорізноманіття. Їх називають «нирками землі». Вони життєво важливі для людей і природи. Хоча на їх частку припадає лише близько 6% земної поверхні, але 40% видів рослин і тварин живуть або розмножуються на водно-болотних угіддях. Біорізноманіття водно-болотних угідь не тільки значно впливажє на здоров'я людини, постачання продовольства, туризм і зайнятість, але також відіграє життєво важливу роль в інших екосистемах і кліматі, наприклад, у регулюванні вод, включаючи контроль повеней і очищення води. Понад 1 мільярд людей у всьому світі, приблизно кожен восьмий житель планети, покладаються на водно-болотні угіддя як джерело засобів до існування і які продовжують бути життєвим джерелом робочих місць, доходу та основних еко-системних послуг.
Водно-болотні угіддя також є однією з екосистем, які найшвидше скорочуються, втрачаються та деградують. Водно-болотні угіддя зникають утричі швидше, ніж ліси, що робить їх екосистемою на Землі, що перебуває під найбільшою загрозою. З 1970 року лише за 50 років було втрачено 35% водно-болотних угідь світу. Людська діяльність, яка сприяє втраті водно-болотних угідь, включає осушення та насипку ґрунтів для сільського господарства та будівництва, забруднення, надмірний вилов риби та надмірну експлуатацію ресурсів, інвазивні види тварин та зміну клімату.
Зменшення площ водно-болотних угідь і деградація екологічних функцій є загальними викликами, з якими світ має зіткнутися. На цей час у світі налічується понад 2400 водно-болотних угідь, що входять до списку водно-болотних угідь міжнародного значення, загальна площа яких становить понад 2,5 мільйона квадратних кілометрів. Втрата водно-болотних угідь, загрози для засобів до існування та поглиблення бідності утворюють порочне коло. Усі країни та уряди повинні звернути увагу на водно-болотні угіддя та визначити їх пріоритет. З моменту приєднання до Рамсарської конвенції в 1992 році Китай постійно нарощував свої зусилля щодо законодавчого захисту, наукових досліджень і моніторингу, популяризації науки та міжнародного співробітництва, а також активно виконував цілі та зобов'язання Конвенції.
За останні десять років Китай розглядав охорону та відновлення водно-болотних угідь як важливу частину будівництва екологічної цивілізації, прийняв низку рішень і домовленостей, сформував концепції, принципи та практику наукового захисту водно-болотних угідь, піднявши їх до рівня правової системи. Різні регіони та відомства Китаю вжили різноманітних заходів для захисту та відновлення екологічного середовища водно-болотних угідь відповідно до місцевих умов, що призвело до значних екологічних, соціальних та економічних ефектів. Прекрасна водно-болотна місцевість, де люди й природа гармонійно співіснують, стає живим відображенням вислову, що «чисті води і зелені гори — це справжні скарби».
Під час заходу «Іноземні дипломати в Китаї відвідують водно-болотні угіддя» дипломати з 14 країн, включаючи Нову Зеландію та Намібію, відвідали демонстраційний проект екологічного відновлення Національного водно-болотного парку «Озеро диких качок», щоб ознайомитися з ефективністю, досвідом і практикою захисту водно-болотних угідь у Китаї. Багато дипломатів висловили глибоке враження від захисту водно-болотних угідь у Китаї та високо оцінили досягнення Китаю в галузі екологічного захисту та управління.
Згідно з останніми результатами дослідження площа водно-болотних угідь Китаю становить близько 56,35 мільйонів гектарів, включаючи мангрові зарості, лісові болота, чагарникові болота тощо. На цей час у Китаї є 82 водно-болотних угіддя міжнародного значення, 903 національні водно-болотні парки та 13 міжнародних водно-болотних угідь, це перші кроки створення китайської системи охорони водно-болотних угідь. Близько 90% національних водно-болотних парків безкоштовно відкриті для громадськості та стали зеленим простором спільного користування.
З моменту приєднання до Рамсарської конвенції в 1992 році уряд Китаю разом з міжнародним співтовариством вживає активних дій для вирішення глобальних проблем, таких як зміна клімату та деградація водно-болотних угідь. У Китаї за допомогою обстеження та моніторингу водно-болотних угідь та проектів охорони та відновлення всебічно посилено захист водно-болотних угідь, екологічний стан яких постійно покращується. За наявності 4% світових водно-болотних угідь, Китай задовольняє виробничі, життєві, екологічні та інші потреби у водно-болотних угіддях однієї п’ятої населення світу, зробивши важливий внесок у глобальну охорону та раціональне використання водно-болотних угідь.
Володимир Урусов
Українська асоціація китаєзнавців
