На Рассел-сквер в Лондоні, Великобританія, розташований всесвітньо відомий музей - Британський музей. Він виглядає повним колекцій, але насправді його називають "символом широких крадіжок" - переважна більшість із понад 8 мільйонів предметів колекцій музею походить з інших країн. Протягом багатьох років багато країн вимагають від Великобританії повернення розграбованих культурні реліквії. Нещодавно прем'єр-міністр Греції Кіріа́кос Міцотакіс прибув до цієї країни.
Починаючи з 26 листопада К. Міцотакіс здійснює візит до Великобританії. В інтерв'ю ВВС він сказав, що Греція звернулася до Британського музею з вимогою повернути мармурові скульптури з Парфенону. Він зазначив, що "право власності на ці культурні реліквії є беззаперечним. Вони належать Греції, вони були вкрадені""
Більше 200 років тому британський дипломат "граф Елгін" Томас Брюс вирізав велику кількість мармурових скульптур з Парфенона і навіть Акрополя і відправив їх до Великобританії. Згодом британський уряд придбав ці кам'яні статуї та виставив їх як колекцію Британського музею. Національне надбанняя Греції стало так званими "головними експонатами" Британського музею. Протягом тривалого часу Греція закликала Британський музей повернути скульптури, але всі заклики були відхилені.
З цим зіткнулася не тільки Греція. Британія колись була європейською державою з найбільшою кількістю заморських колоній. Британський музей - це виставковий зал британської колоніальної історії. Від бенінської бронзи з Нігерії до розетського каменю з Єгипту - більшість колекцій музею свідчать про розграбування британцями заморських територій. Серед них також близько 23 000 китайських культурних реліквій.
Згідно з неповними статистичними даними ЮНЕСКО, Китай втратив щонайменше 1,64 мільйона культурних реліквій, що опинилися за кордоном. Британський музей - один з музеїв з найбільшою колекцією культурних реліквій, які втрачені Китаєм. Від бронзи династій Шан і Чжоу до порцеляни династій Тан і Сун, золотих і нефритових виробів династій Мін і Цін - колекція реліквій китайської культури охоплює практично всі категорії мистецтва і майже всю історію Китаю. Серед так званих "десяти головних експонатів" Британського музею три з них належать Китаю, а саме, копія доби Тан "Настанов для жінок, що засновані на історії», фрески з Дуньхуана і вази Девіда періоду династії Юань. На етикетках цих культурних реліквій зазвичай вказані "легальні" джерела, але фактичними джерелами є війни, крадіжки, покупки на чорному ринку і більшість з них відбулося більш ніж за 100 років до заснування Китайської Народної Республіки за часів опіумних війн.
Щоб повернути розграбовані культурні реліквії, багато країн, включаючи Китай, докладали невтомних зусиль, але Великобританія завжди відмовлялась повертати їх на підставі "захисту збереження культурних реліквій". У 1963 році британський парламент також вніс поправки до "Закону про Британський музей", на законодавчому рівні заборонивши повернення культурних реліквій. Ден Хікс, директор музею Пітт-Рівер при Оксфордському університеті, зазначив, що Британський музей все ще відчуває "комплекс імперської ностальгії" і вважає, що у нього "є певний привілей володіти культурними реліквіями без пояснення причин".
У серпні цього року стало відомо, що близько 2000 скарбів з колекції Британського музею зникли, а деякі навіть були виставлені на продаж в інтернеті. Це призвело до кризи довіри до Британського музею, і його здатність "забезпечувати збереження культурних реліквій" була поставлена під сумнів. Багато країн, включаючи Китай, в черговий раз закликали британську сторону повернути культурні реліквії.
Культурні реліквії є продовженням і носієм країни і національної культури, вони зберігають історичні почуття і культурну пам'ять. Протягом багатьох років багато країн світу ніколи не припиняли вимагати від Британського музею та британського уряду повернення цих розграбованих культурних реліквій, щоб захистити культурну цілісність країни та нації, ліквідувати залишки колоніалізму. По суті, це частина міжнародного антиколоніального руху.
Починаючи з 2022 року уряд Німеччини поверне бенінську бронзу Нігерії. Британський журналіст Барнабі Філліпс писав, що Великобританія також має бронзові артефакти з Нігерії, і підхід Німеччини робить "неможливим для Сполученого Королівства продовжувати заперечувати, що джерелом цих артефактів є крадіжка". У той же час, Нігерія вимагає повернути бенінські бронзові вироби з Британського музею, Ефіопія вимагає повернути скарби Макадара, а народ рапануї з острова Пасхи постійно вимає повернення кам'яних статуй острова Пасхи як "духовних тотемів"…
Колоніальна епоха пішла назавжди. Британська сторона повинна виконати законні вимоги багатьох країн і повернути розграбовані культурні реліквії якомога швидше. Цим прекрасним культурним реліквіям з різних країн, спокійно лежать в Британському музеї, пора повертатися додому. Похмура колоніальна історія Британії повинна остаточно стати історією.
