Китай уперше докладно розповів про своє бачення глобальної спільноти єдиної долі (ГСЄД) у профільній Білій книзі, опублікованій 26 вересня. Про це сказано в коментарі, опублікованому Медіакорпорацією Китаю (China Media Group, CMG).
Нижче наведено відредагований текст цієї статті.
Хоча ідеї побудови спільноти єдиної долі були озвучені Пекіном ще 10 років тому (під час виступу Сі Цзіньпіна у 2013-му — прим. ред.), вони досі залишалися дуже розпливчастими і про них легше було судити з більш конкретно прописаних підлеглих ініціатив на кшталт "Одного поясу та одного шляху" або глобальної ініціативи з безпеки. Новий документ "Глобальна спільнота єдиної долі: ініціативи і дії Китаю" відповів на запитання, що залишалися у спостерігачів.
Досі найбільш конкретно завдання ГСЄД були прописані, мабуть, у виступі Сі Цзіньпіна у штаб-квартирі ООН у Женеві від 18 січня 2017 року. У ньому глава китайської держави зазначив, що глобальне співтовариство єдиної долі має стати "подобою швейцарського ножа", в якому є всі інструменти для вирішення проблем, що постають перед людством.
Тоді ж він описав основні принципи, на яких має створюватись цей багатофункціональний інструментарій. Це відмова від воєн і вирішення конфліктів шляхом переговорів; формування глобальної системи неподільної безпеки; нарощування глобального економічного співробітництва за загальнодоступності дивідендів розвитку; розширення міжцивілізаційного діалогу та уникнення зіткнення цивілізацій; спільне вирішення глобальних екологічних та кліматичних проблем.
За словами міністра закордонних справ КНР Ван Ї, з того часу "теоретична основа побудови ГСЄД удосконалилася, від теорії Китай перейшов до практики". Саме цьому присвячена нова Біла книга — об'ємний документ на п'ять розділів та понад 20 тис. ієрогліфів.
Вже у преамбулі автори Книги спростовують побоювання західних спостерігачів щодо того, що за ініціативою глобальної спільноти єдиної долі ховаються спроби встановити гегемонію Китаю. "Наше бачення не має нічого спільного з цим. Навпаки, воно спрямоване проти гегемоністських устремлінь окремих країн, які прагнуть глобальної переваги", — зазначено в документі. Сіячам синофобських настроїв нагадали: "Немає такої аксіоми, що висхідна держава обов'язково прагнутиме гегемонії. Саме такі заяви якраз і свідчать про мислення гегемона. У КНР добре вивчили уроки історії: гегемонія — шлях до занепаду".
Політика гегемона, що проповідується Заходом, включена авторами Білої книги до списку найбільш нагальних глобальних проблем, які і повинна вирішити ініціатива ГСЄД. Серед зазначених питань також фігурують "дефіцит миру, розвитку та безпеки… політика односторонніх дій та протекціонізм… відродження психології Холодної війни та закликів до ідеологічної конфронтації". Через подібні явища чисельність бідного населення у світі зросла на 100 млн людей, майже 800 млн голодують, нагадують укладачі доповіді.
Визнаючи всі "болячки" нинішньої світової спільноти, кінцевою метою ГСЄД автори називають "не зміна однієї глобальної системи на іншу, а об'єднання країн з різним соціальним укладом, ідеологією, історією, культурою та рівнем розвитку воєдино заради забезпечення спільних інтересів... це бачення не передбачає блокової політики, політики сили чи нав'язування правил".
Для вирішення зазначених проблем і виконання поставлених завдань у Білій книзі позначено п'ять основних напрямів діяльності.
По-перше, це подальше просування економічної глобалізації. "Має слідувати політиці відкритості та виступати категорично проти протекціонізму, зведення бар'єрів, односторонніх санкцій для того, щоб вибудувати відкриту глобальну економіку... Слід йти шляхом лібералізації торговельних та інвестиційних потоків, а також забезпечити загальнодоступність дивідендів глобалізації та глобального економічного зростання", — зазначено у Білій книзі. "При цьому глобалізація — це не процес "для обраних". Одні країни не можуть вимагати відкритості від інших, одночасно закриваючи свої ринки. Деякі роблять це під приводом "зниження ризиків", однак це лише створює нові виклики", — упевнені автори документа.
По-друге, це забезпечення мирного розвитку. "Старі практики колоніалізму та гегемонії ведуть у нікуди, і тим, хто слідує їм, доведеться заплатити високу ціну", — наголошується в доповіді. Показово, що і розвиток став лейтмотивом цієї Білої книги. Підраховано: лексема "мир" (у значенні відсутності війни) у документі з'являється 81 раз, "розвиток" — 172.
Третім напрямом позначено становлення нового типу міжнародних відносин, "заснованих на засадах взаємної поваги, справедливості та взаємовигідної співпраці". Підвищена увага у цьому стосунку надається ролі великих держав: "Найбільші країни повинні направити свої зусилля на забезпечення кращого майбутнього для всього людства, взяти на себе більше зобов'язань щодо забезпечення глобального миру та розвитку замість того, щоб грати м'язами та намагатися стати монополістом у міжнародних та регіональних справах". З цього виходить і четверта пропозиція: на практиці забезпечити реальну багатополярність у світі — без блоків, гегемонів та "клубів обраних".
Нарешті, по-п'яте, Китай пропонує країнам світу зосередитися на спільних цінностях та припинити спроби влаштувати "зіткнення цивілізацій", особливо під такими приводами, як "поширення демократії". "У демократії немає універсальної моделі, яка застосовується до всіх. Це вам не "Кока-кола", яка однакова на смак у будь-якій країні. Спроби монополізувати "патент" на демократію, одноосібно визначати її стандарти, провокувати конфронтацію між різними політичними системами та ідеологіями, це не демократія, а фальшивка. Просування спільних цінностей людства — це не канонізація цінностей окремо взятої країни, а пошук спільних підходів при збереженні відмінностей, гармонії при збереженні розмаїття та повазі права кожної з країн на вибір власних шляхів розвитку", — наголошують автори Білої книги.
