У місті Ґуанхань, провінція Сичуань, на південному заході Китаю, археологи виявили руїни Саньсіндуй, вік яких перевищує 3000 років. Тут було розкопано велику кількість бронзових виробів. Вчені вважають, що стародавня цивілізація Шу, до якої вони належать, і цивілізація династії Шан в регіоні Центральних рівнин впливали одна на одну і змішувалися одна з одною.
У повіті Юйлі, Сіньцзян, Північно-Західний Китай, на місці сторожової вежі Кейакекудуке, виявлено рукопис "Хань Пен Фу", який відображає культурний обмін між центральними рівнинами та західними регіонами.
На тканині парчі династії Хань, що виявлена у регіоні Хетянь, Сіньцзян, є вісім китайських ієрогліфів "П'ять зірок зі Сходу на благо Китаю", які доводять, що династія Центральних рівнин на той час була глибоко інтегрована з різними національностями західних регіонів. Принцеса Веньчен з династії Тан і Сонґцан Ґанбу та їхні родичі поширили культуру землеробства Центральних рівнин до Тубо (Сучасний Тибет), що також відображає відносини тісної взаємодії та співіснування між різними національностями. У ході розвитку китайської нації протягом понад 5000 років різні національності, що жили разом на цій землі, постійно обмінювалися, поєднувалися та вчилися один у одного, формуючи таким чином єдність у різноманітності китайської цивілізації, а також створюючи почуття єдності спільноти китайської нації.
Китайська цивілізація має видатну єдність, що визначила постійну єдність держави центром основних інтересів Китаю. Нероздільність території держави, неможливість безладу у країні, неподільність нації, безперервність цивілізації - ось спільні переконання кожного китайця. У процесі здійснення модернізації в китайському стилі сильна і єдина країна пов'язана з долею людей всіх національностей.
