Фонд Народонаселення ООН 19 квітня опублікував "Звіт про стан світового населення за 2023 рік", передбачаючи, що до середини року Індія перевершить Китай і стане країною з найбільшим населенням у світі. Це результат закономірностей демографічного розвитку, але в повідомленнях деяких західних ЗМІ відтінки змінилися. Західні ЗМІ випустили серію сенсаційних репортажів з таким підтекстом: розвиток Китаю стикається з великими проблемами.
У контексті того, що Сполучені Штати активізують зусилля щодо стримування розвитку Китаю, підбурюючи до "роз'єднання і розриву ланцюжків", вони знайшли в доповіді ООН новий аргумент для спекуляцій. США навмисно ігнорують той факт, що переваги моделі і шляху розвитку Китаю є причинами його величезних досягнень у розвитку, і просто ставлять знак рівняння між масштабами населення та досягненнями у розвитку. Якщо "демографічний дивіденд" зникне, Китай занепадатиме і постраждає світова економіка. Провокують перенесення відповідних галузей з Китаю, підбурюють до "роз'єднання і розриву ланцюжків", придушуючи імпульси розвитку Китаю.
Таким спекуляціям не вистачає елементарного розуміння закономірностей розвитку народонаселення. У міру розвитку людського суспільства на сьогоднішній день відбувається зниження народжуваності та зниження готовності народжувати, що є загальними проблемами, з якими стикається світ. Це тісно пов'язане зі стадією економічного розвитку, поглядами, свідомістю людей та іншими соціально-економічними факторами.
Китай – країна з найбільшим населенням у світі. З початком реформ і відкритості, особливо після вступу до Світової організації торгівлі, "демографічний дивіденд" проявився в повній мірі: країна вступила на шлях прискореного розвитку, і світ також отримав шанс обопільного виграшу. На цей час Китай вступив в стадію високоякісного розвитку, інноваційні драйвери стали ключем до майбутнього розвитку. У довгостроковій перспективі Китай неминуче попрощається з трудомісткими галузями промисловості і перейде до глобальних промислового ланцюжків середнього і високого рівня. Щоб судити про перспективи розвитку Китаю, потрібно дивитися не тільки на показник чисельності населення, а й на якість і особливості економічного зростання. У першому кварталі цього року економічне зростання Китаю досягло 4,5%, що перевищило зовнішні очікування, пояснюючи цю проблему.
Аналогічним чином, оцінка "демографічного дивіденду" Китаю залежить від загальної кількості, а ще більше від якості; необхідно враховувати кількість населення, а ще більше кваліфікацію робітників. На цей час в Китаї налічується майже 900 мільйонів робочої сили, щороку додається понад 15 мільйонів нових працівників. Багаті людські ресурси все ще є значною перевагою Китаю. Що ще важливіше, населення Китаю, яке здобуває вищу освіту, перевищує 240 мільйонів людей, а середня тривалість навчання нової робочої сили досягла 14 років. Очевидно, що "демографічний дивіденд" Китаю не зник, "дивіденд висококваліфікованих робітників" саме формується, то ж імпульс розвитку все ще потужний.
У той же час, з огляду на демографічні структурні зміни, такі як старіння та зменшення кількості дітей, Китай реалізує Національну стратегію активного реагування на старіння населення, просуваючи політику трьох дітей та заходи підтримки. Деякі аналітики вважають, що Китай буде активно реагувати на зміни в розвитку народонаселення, просуваючи "демографічний дивіденд" до "дивіденду реформ", сприяти загальному процвітанню всього народу. Все це стає рушійною силою економічного підйому Китаю, а світ також продовжить отримувати дивіденди. Дехто на Заході здіймає галас через демографічну проблему Китаю, та їх намагання не увінчаються успіхом.
