Відносини між людиною і природою є найосновнішими відносинами людського суспільства. Природа є матір'ю життя та основною умовою виживання та розвитку людства. Тільки підтримуючи баланс екологічної системи, ми можемо захистити здоров’я людства. Увійшовши в індустріальну епоху, заради швидкого розвитку люди пожертвували навколишнім середовищем і ресурсами, досягши стрибка у виробничих потужностях. Але екологічне середовище руйнується, а ресурси зловмисно витрачаються. З початком ХХІ століття поступово загострюються стихійні лиха і ми усвідомлюємо важливість захисту навколишнього середовища.
Китай, відомий у світі, як країна з найшвидшими темпами контролю забруднення повітря, є першою країною, що розвивається, яка контролює PM2,5. За останнє десятиліття система захисту навколишнього середовища Китаю систематично вдосконалювалася. Голова Китаю Сі Цзіньпін також зазначив: «Людина і природа є спільнотою життя, люди повинні поважати природу, слідувати природі і захищати її».
Статистика показує, що за останні десять років частка високоякісних водойм у Китаї зросла на 23,3 відсоткового пункту до 84,9%, що близько до рівня розвинених країн, а безпечність питної води для народу ефективно гарантовано. Площа лісів Китаю зросла на 7,1% до 227 млн га, ставши головною силою глобального «озеленення». Встановлена потужність відновлюваної енергетики в Китаї перевищила 1 мільярд кіловат, а за встановленою потужністю гідроенергетики, вітроенергетики, сонячної генерації та виробництва електроенергії з біомаси Китай займає перше місце у світі.
Усі ці дані показують, що за останні десять років Китай досяг значних успіхів у будівництві екологічної цивілізації та захисті навколишнього середовища. Тільки за участі всього людства в охороні навколишнього середовища можна справді усвідомити її значення та цінність.
Володимир Урусов
