Боксерське (Їхетуанське) повстання

Напередодні ХХ ст. таємне товариство боксерів (в літературному перекладі «Кулак в ім'я справедливості і згоди») переросло в рух проти засилля іноземців, який охопив весь Китай. Поєднуючи бойові мистецтва з містичними ритуалами, члени цього товариства входили в транс і в такому стані атакували противників, вірячи, що їхні заклинання та особливі прийоми ведення бою роблять їх невразливими для куль іноземців. В їхніх загонах були бідні селяни, що розорилися, ремісники, що втратили роботу, демобілізовані солдати, а також жінки і підлітки, що особливо вражало іноземців.

У змові з імператрицею Цисі, яка поділяла ненависть до іноземців, цей неорганізований натовп підняв у 1900 році повстання. Варто відзначити, що Цисі ніколи в житті не бачила білої людини. Її з дитинства переконали, – і вона сліпо вірила – що європейці є «не зовсім людьми» і їхні коліна не згинаються.

Цисі

Пересуваючись землями Північно-Східного Китаю, повстанці вбивали іноземців та знищували будь-які ознаки їхньої присутності на китайській землі. До своїх ворогів вони зараховували і китайців, що прийняли християнство. Для захисту своїх громадян (яке знайоме формулювання!) та китайських християн вісім держав, включаючи Великобританію, Францію, Росію та Німеччину, висадили в Китаї свій десант. Оголосивши цим країнам війну, імператриця Цисі і її оточення втекли з Забороненого міста в Сіань, який перетворили на тимчасову столицю.

У 1900 році війська іноземних держав чисельністю 19 тис. чоловік увійшли до Пекіна, згодом знищивши величезну кількість місцевого населення. В результаті цих подій Китай вже вкотре підписав принизливий мирний договір, який увійшов в історію під назвою Пекінського. В усі торгові угоди, які діяли на той момент, були внесені поправки на користь європейців. Китай зобов'язали протягом 39 років виплатити величезну контрибуцію в якості компенсації за 200 вбитих іноземців. Китайці були морально пригнічені і відчували неймовірну ворожість до Маньчжурської династії, включаючи імператрицю Цисі.

Політика відкритих дверей

Якби іноземні держави,силами яких було придушено боксерське повстання, захотіли, вони могли б розділити Китай між собою. Єдине, що врятувало Китай від такої долі – це неспроможність військових союзників домовитися один з одним про умови розділу Піднебесної. Нова угода отримала назву «Політика відкритих дверей». Сторони, що наділені торговими привілеями в Китаї, зобов'язувалися не використовувати їх для шкоди іншим сторонам. Кожна держава отримувала рівні торгові права – Китай зберігав свою цілісність.

Початок кінця

В 1901 році Цисі повернулася в свій палац в Пекіні. Це була вже зовсім інша жінка. Усвідомивши реальність загрози династійному правлінню, вона нарешті прийняла той факт, що єдиним шляхом до спасіння є модернізація країни.

Вона розробили всеохоплюючий план 10-літніх реформ:

- опіум заборонявся

- армію планували модернізувати та зміцнити

- система державних іспитів була скасована (розрив з конфуціанством)

- народу пообіцяли конституцію і представницький уряд

Проте всі дії маньчжурських правителів зустрічалися китайцями з недовірою. Почалися масові протести студентів та робочих, насамперед проти дискримінації американськими фабрикантами місцевих. Було оголошено бойкот товарам американського виробництва.

Пекінський план реформ був багатообіцяючим, але було занадто пізно.

 Пу Ї з батьком і молодшим братом

У 1906 році у принца Чуна народився син Пу Ї. Через два роки у Цисі різко погіршилося здоров'я і вона призначила дворічну дитину своїм спадкоємцем. Проте в Китаї вже панував хаос – ненависть китайського народу до свого правителя була величезною. Революція 1911 року зруйнувала тисячолітню династійну систему управління в Піднебесній.

Михайло Іжик, українська служба МРК