Останнім часом телесеріал «Ден Сяопін – період історичних змін» користується великою популярністю серед китайської аудиторії, також досить вдало продається книга «Епоха Ден Сяопіна». Напередодні 110-ї річниці з дня народження Ден Сяопіна, зросла цікавість до постаті великого китайського реформатора. «Прагматичний марксист», «сміливий реформатор», «новий мрійник Китаю» – все це було сказано про Ден Сяопіна.

Говорячи про сьогоднішню Комуністичну партію Китаю, реформи, як і раніше є ключем до існування і продовженням соціалізму з китайською специфікою.

Китай вступив на шлях реформ і відкритості на тлі великих економічних та соціальних негараздів. У 1978 році Ґу Му, який перебував на посаді заступника прем'єр-міністра очоливши делегацію, відправився в п'ять європейських країн з інспекцією. Під час поїздки він побачив, що на електростанції в Швейцарії використовують комп'ютери, тоді ж він згадав, що на великому металургійному заводі в південно-західному Китаї застосовується 140-річне обладнання, англійського виробництва. Тоді у великих магазинах Токіо можна було знайти до 500 тис. різних товарів, а в пекінському універмазі на Ванфуцзін налічувалося лише 22 тис.. Коефіцієнт ефективного використання паризького аеропорту Шарль-де-Голль був у 30 разів вище пекінського.

Під час поїздки китайські представники були приголомшені рівнем життям на Заході. Після цього КНР почала детально розглядати своє становище і статус. Перед запровадженням в життя політики реформ і відкритості, головний конструктор реформ заявив: «Якщо не почати зараз реформування, то ми погубимо нашу модернізацію та соціалізм». Переписуючи історію Китаю, члени КПК того покоління дотримувалися ідеї «досконалого соціалізму» і розуміли, що «реформи – це єдиний шлях до виживання».

Китай пройшов шлях від бідної країни до соціалістичної держави з ринковою економікою. У 1978 році почалося здійснення політики реформ і відкритості, яка сприяла системним оновленням.

Пройшло 36 років, розвинений Китай стоїть перед ще більш складними завданнями. Згідно із записами Ден Сяопіна, «реформи націлені не на три роки і не на п'ять років. Вони заплановані на 20, і навіть 50 років». Голова Сі Цзіньпін відзначає, що немає нічого іншого, як поглиблення реформ, «політика реформ і відкритості може тільки здійснюватися, але не завершуватися» – це і є найкраща відповідь Ден Сяопіну. Через 30 років, перетворення є найважливішим історичним завданням членів КПК.

У 1984 році Ден Сяопін перебував з інспекцією в Чжуншань і піднявся на гору Лосаньмей. На зворотному шляху працівники порадили йому спуститися тією ж дорогою, що й при підйомі, але він відповів: «Я ніколи не повертаюся назад!».