У перші дні нового 2009 року Росія в черговий раз припинила постачання природного газу в Україну у зв'язку із заборгованістю Києва. Російсько-українська газова суперечка, як і на початку 2006 року, знов негативно вплинула на країни Європейського союзу, зачіпаючи вразливе місце в енергетичній сфері ЄС. При цьому ЄС відноситься до цього питання максимально обережно.

1 січня Чехія, що замінила Францію на посту чергового головуючого ЄС, розповсюдила заяву, в якій закликала Росію і Україну продовжити переговори з метою врегулювання суперечки навколо ціни на газ, щоб уникнути негативного впливу на постачання газу в ЄС.

У зв'язку з відсутністю домовленостей з питань, що стосуються цін на постачання російського газу в Україну і на його транзит через українську територію в 2009 році, Газпром в перший день нового року припинив постачання газу в Україну.

Хоча спочатку ЄС заявляв, що це двостороння суперечка між Росією і Україною, і зайняв позицію стороннього спостерігача, насправді ЄС панічно боїться, що може статися зрив повномасштабних постачань газу в країни-члени Євросоюзу. Адже чверть газу, що споживають країни ЄС, поставляється Росією, а 80% цього обсягу йде транзитом через територію України. У зв'язку з цим російсько-українська газова суперечка незмінно позначається на постачанні газу в ЄС.

Реальність показує, що для подібної заклопотаності існують вагомі підстави. Декілька членів Євросоюзу, у тому числі Угорщина, Польща, Словаччина, Румунія, Болгарія, Греція 2 січня повідомили про скорочення обсягів постачання російського природного газу через територію України.

Росія і Україна звинувачують одна одну, покладаючи взаємну відповідальність за скорочення постачань газу в країни ЄС. Ряд західних ЗМІ, ґрунтуючись на власних припущеннях, навіть висловили свої сумніви з приводу Росії як надійного постачальника енергоносіїв, натякаючи, що Росія знов розігрує "енергетичну карту" з метою провчити Україну. При цьому сам ЄС відноситься до цього питання максимально обережно.

Політично ЄС підтримує тісніші відносини з Україною і завжди з насторогою відноситься до Росії, яка є найбільшим сусідом Євросоюзу. Проте в енергетичній проблемі Брюссель не має наміру звинувачувати Москву, оскільки Росія, як і раніше, залишається для європейських країн найбільшим постачальником енергоносіїв.

Через надмірну залежність від імпорту енергоносіїв Євросоюз не може заявити про позицію відносно Росії. У серпні 2008 року в європейсько-російських стосунках відбулося різке охолодження через збройний конфлікт між Росією і Грузією. В кінці 2008 року в стосунках Європа-Росія намітився явний поворот до кращого. Багато в чому це пояснюється серйозним енергетичним чинником: Німеччина, яка дуже сильно залежить від російських енергоносіїв, зіграла ключову роль у поліпшенні стосунків між ЄС і Росією.

Для того, щоб зменшити залежність від російських енергоносіїв, що зросла останніми роками, особливо після 2006 року, коли ЄС зазнав великих збитків через припинення російських постачань природного газу Україні, Євросоюз активізував роботу з диверсифікації джерел енергоносіїв.

У результаті дворічних зусиль в ході саміту, що проходив у грудні 2008 року, лідери країн-членів ЄС прийняли пакетну угоду з боротьби із змінами клімату і у сфері енергетичної безпеки. Забезпеченню гарантованих енергетичних постачань відводиться в цій угоді дуже важливе місце.

З метою диверсифікації джерел енергопостачань ЄС докладає зусиль до розширення каналів постачань традиційних енергоносіїв. Зміцнюється співпраця ЄС з Центральною Азією, Середнім і Близьким Сходом і Північною Африкою, щоб уникнути надмірної залежності від Росії. В той же час ЄС активно освоює інші види джерел енергії, у тому числі біопаливо, енергію вітру і інші поновлювані джерела, з тим щоб зменшити залежність від традиційних енергоносіїв.

Комісар Євросоюзу із зовнішніх зв'язків і політики Бенніта Ферреро-Вальднер у квітні 2008 року побувала з візитом в Туркменістані, який гарантував ЄС щорічні газові постачання в обсязі не менше 10 млрд куб. м. Крім того, ЄС налагодив діалог з питання зміцнення співпраці в енергетичній сфері з країнами Персидської затоки - виробниками нафти, а також сприяв прокладанню газопроводів територією арабських країн. Розрахунок робився на те, що цим маршрутом до Європи буде поставлятися газ з Північної Африки і з Близького Сходу.

Згідно з пакетною угодою ЄС про боротьбу зі змінами клімату і енергетичну безпеку, до 2020 року ЄС підвищить обсяги споживання поновлюваних джерел енергії в загальному обсязі витрат енергії до 20% і понизить витрати непоновлюваних енергоносіїв, у тому числі нафти і газу на 20%. Це повинно бути досягнуто за рахунок економії енергоносіїв.

За останнім повідомленням ІТАР-ТАРС, "Нафтогаз України" відкинув пропозицію "Газпрому" збільшити транзит газу через українську територію. Він відмовив у прийомі додаткових 15 млн. кубометрів газу на добу для забезпечення заявок зарубіжних покупців.

У минулі вихідні ЄС не дорахувався 50 млн. кубічних метрів газу, що складає шосту частину його загального обсягу, який він повинен був отримати за суботу і неділю. За даними Балканського диспетчерського центру, з 1 по 3 січня 2009 року споживачі балканського регіону з вини України недоотримали 21,4 млн кубометрів. Понижена подача у напрямі Греції і Македонії. Польща і Румунія також відчули недоподачу газу через Україну. Перебої з постачаннями російського газу найближчим часом можуть відчути Німеччина і Франція.