Паралімпіада (паралімпійські ігри) - змагання між спортсменами - інвалідами. Це змагання між тими, хто перемагає не стільки своїх суперників, скільки свій біль, свою недугу і загальне упередження, що спорт - це доля молодих, сильних і здорових. Девіз Паралімпійських ігор: «думка - тіло - дух».

Поява видів спорту, в яких можуть брати участь інваліди, пов'язують з ім'ям англійського нейрохірурга Людвіга Гуттмана. Під час Другої світової війни на базі Сток-Мандевільського госпіталю в англійському місті Ейлсбері він заснував Центр лікування хребетних травм. Долаючи одвічні стереотипи щодо людей з фізичними вадами, Людвіг Гуттман стверджував: "Важливе не те, що втрачено, важливе те, що залишилося". Відповідно до цієї концепції він ввів спорт в процес реабілітації військовослужбовців з травмами спинного мозку.

Вперше в історії спорту змагання інвалідів відбулися 28 липня 1948 року в госпіталі Сток-Мандевіль. Там були проведені перші змагання зі стрільби з лука серед колишніх військовослужбовців, в яких були паралізовані ноги. Змагання збігалися за часом з відкриттям Олімпійських Ігор в Лондоні.

У 1956 році Людвіг Гуттман виклав основні принципи проведення спортивних ігор серед людей з фізичними вадами. "Мета Сток-Мандевільських Ігор,-писав Гуттман, - об'єднати паралізованих чоловіків і жінок усього світу в міжнародному паралімпійському русі, і хай спорт вдихне надію, підбадьорить тисячі паралізованих". Символічно, що під час проведення Олімпійських Ігор в Мельбурні (Австралія), організатори Сток-Мандевільських Ігор були нагороджені Кубком Фернлі. Цей почесний приз вручається організаціям, які досягли значних успіхів в популяризації олімпійського руху.

СТАНОВЛЕННЯ

Гуттман на практиці довів, що спорт відновлює психічну рівновагу інвалідів, надає можливість повернутися до повноцінного життя, незважаючи на фізичні проблеми. Завдяки його зусиллям в 1960 році в Римі, через декілька тижнів після завершення XYII Олімпійських Ігор, були проведені міжнародні змагання інвалідів. У них брали участь 400 спортсменів з 23 країн. Фізично здорових атлетів на спортивних аренах замінили люди мужнього характеру. Ці ігри пізніше отримали назву "Паралімпіада".

З кожними наступними іграми збільшувалося число учасників, розширювалася географія країн, зростала кількість видів спорту. До спортсменів із спіномозковими травмами приєднуються атлети з іншими фізичними вадами. Ігри з того часу проводяться регулярно – раз у 4 роки, фактично термін їх проведення збігається з проведенням Олімпійських Ігор.

Емблемою світового паралімпійського руху стали червона, синя і зелена півсфери, які символізують розум, тіло, непокірний дух.

До 2000 року Паралімпійські Ігри проводилися 6 разів в тих самих містах, і тричі в тих самих країнах, що й Олімпійські Ігри. У 1982 році була створена організація, яка сприяла поширенню Параолімпійських Ігор, - Міжнародний Координаційний Комітет Світової Організації спорту інвалідів. Через десять років, в 1992 році, його правонаслідувачем став Міжнародний Паралімпійський Комітет(МПК).