Квіти є традиційною темою китайського живопису, сад завжди був місцем усамітнення китайських митців. Ідея серії картин «Квіти персика» виникла в околицях Ченду, коли Чжоу Чунья побачив квітучі персики. Він каже: «Насправді, ще в 1997 році я написав квіти персика, але тоді вони не були головною темою, ніжна краса персика і груба сила собаки утворили потужний візуальний і психологічний контраст, зачарували мене. Один друг казав мені, що мої картини створюють відчуття «м'якого насильства». Дійсно, це дуже точно, настрій моїх картин завжди між «м'якістю» і «грубою силою» - від собаки до квітів персика почалося перетворення від «грубої сили» до «ніжності».

Художник і мистецтвознавець Ма Цзюньчжи в книзі «Велика виразність - стиль живопису Чжоу Чунья 2000-2006 рр.» пише: «Можливо, сучасний експресіонізм більше підходить для ґрунту Сходу. Західний експресіонізм робить акцент на кольорі і структурі, а найбільшою особливістю традиційного китайського живопису є стиль написання пензлем і використання відтінків туші. Знання західної культури зміцнило любов Чжоу Чунья до традиційної китайської культури. Китайський стиль письма пензлем, композиція і графічні символи, а також інші традиційні елементи культури він вводить у свої картини. Спочатку його картини поступово відображали концепції постімпресіонізму, анімалізму, абстракціонізму та експресіонізму, інших напрямків живопису, в цих картинах був послаблений зв'язок з реальністю, або цей зв'язок був незначно видозмінений. Тепер його пензель став спокійним і ретельним, кольори чистими, яскравими і красивими. Що б він не зображував - дерева і квіти або тварин, людей і будівлі - він робить це легко і свавільно. Легка вільна манера письма, неймовірна майстерність, глибока щирість, відображають вплив традиційної культури на сучасне мистецтво, є продовженням національної традиції».