В старому Тибеті весільні обряди проводились у строгій відповідності з суспільним положенням людей. Про це свідчать численні правила, ритуали і заборони у процесі вибору нареченого(нареченої), сватовства і заручин, а також після весілля. Економічний розвиток та соціальні зміни в Тибеті вплинули і на весільні обряди.

Сьогодні в Лхасі молоді парубки та дівчата мають волю вибору чоловіка чи дружини і вільно одружуються. Якщо молоді кохають один одного, то батьки зазвичай не проти. Але переважно тибетські родини приділяють велику увагу обряду весілля.

До проведення весілля необхідно приготувати наступне: велике тибетське шатро, прикрашене побажаннями щастя тибетською мовою, вино з ячменя, чай з вершковим маслом, яловичину, баранину, тому що усе це - символи традиційного тибетського весілля. В день проведення весільної церемонії як наречені, так і гості (лише тибетці) одягаються в гарні національні костюми.

В назначений час близькі та друзі молодих зустрічають гостей біля входу в шатро. Молодята і їх батьки входять всередину лише після того, як гості усі сядуть. З цього моменту починається офіційна частина: тамада оголошує церемонію відкрито, монах чи поважний усіма чоловік читає молитву і побажання щасті, а гості дарують молодим та їх батькам білі шарфи - "хада", і після цього починають співати веселі пісні та танцювати. Наречені пригощають гостей вином і дарують шарфи – хада. Весілля, може буде коротки – не більше одного дня, чи довгим, яке триває протягом декількох діб.

В наш час на тибетському весіллі часто можна побачити поєднання традицій з сучасністю. Весілля може відбуватись в домі нареченого або нареченої, шатро можливо арендувати, а гості можуть вдягатись на свій смак. Крім вина з ячменя та чаю з вершковим маслом, на святковому столі важливе місце в наш час стали займати пиво і водка.

Зміни весільних обрядів тибетців свідчать про зміни в житті усіх національностей Тибета і про соціальний прогрес.