Міжнародне радіо Китаю представляє програму «Класична музика Китаю». Веде програму Ольга Лі. Тема сьогодняшнього випуску «Традиційні мелодії про чай». Як відомо, китайці шанують чай і мають древні традиції споживання цього напою. Чай навіть надихнув на створення пісень. Пропоную вашій увазі першу композицію під назвою «Чай на берегах річки Сянцзян».

Друзі, це була мелодія «Чай на берегах річки Сянцзян». Перші спогади про чай зафіксовані 5800 років тому. Відкриття чаю приписують відомому герою китайського епосу Шень Нуну («божественному землеробу»). З його ім'ям пов'язаний початок землеробствая, торгівлі і медицини. Згідно однієї з легенд Шень Нун мав прозорий живіт. Це давало йому можливість досліджувати дію різних рослин на свій організм. Одного разу, він протягом цілої доби випробовував на собі дію 100 різних трав і 72 отрут. Його організм нарешті не справився з такою напругою. Шень Нун втратив свідомість і впав під дерево. У цей час з листа зкотилась роса і, потрапивши до його роту, повернула «божественного землеробця» до життя. Коли він відчув себе краще, він зацікавився цією рослиною, пізніше відомою як чайне дерево. Він зробив висновок, що чай може виводити з організму отруту. Саме тому, вперше спогади про чай зустрічаються у трактаті Шень Нуна «Стовбури і трави».

А тепер, послухайте мелодію «Запрошую вас випити чаю на озері Сіху».

Дійсно, слухаючи такі мелодії, пити чай дуже приємно. Культура споживання чаю в Китаї, дійшовши до нашого часу, з кожним етапом розвитку здобувала нові елементи і трансформувала старі технології. До XIII ст. н. е. Був відомий лише пресований чай. Потім, у часи монгольської династії Юань, з'явились розсипні чаї. В той час почали приділяти увагу різниці між молодим і старим листям і робити з них різні чаї, які вимагали своїх особливих підходів. Пізніше, у часи династії Мін, з'явились зелений і чорний чаї. А вже зараз ми має можливість спробувати незчисленну кількість сортів китайського чаю.

На завершення нашої програми «Класична музика Китаю», послухайте мелодію «Чайне дерево на горі Шушань». А я прощаюсь з вами до наступної програми. Дякую за увагу.