Як свідчать численні пам'ятки, знайдені в Китаї в різний час, китайська писемність існує вже більше 3 з половиною тисяч років. Можна сказати, що китайський ієрогліф – це культура тисячоріч, вмічщена в одному квадраті.

В древності ієрогліф означав слово з одного складу, а в сучасній китайській мові він служить для запису слів. В сучасній китайській мові для запису одного слова необхідно стільки ж ієрогліфів, скільки в ньому складів. В тексті всі ієрогліфи, не залежно від складності їх написання, займають однаковий простір і стоять на однаковій відстані один від одного. Найцікавіше, що інтервалів між словами немає. Тому, коли перший раз береш в руки китайську газету чи будь-який інший китайський текст, мимоволі виникає питання «що ж таке китайський ієрогліф – це слово, фраза чи ціле речення?» А виходить, що 1 ієрогліф – це 1 склад.

Кількість окремих знаків в китайській писемності давно вже складає десятки тисяч. Так, один з перших словників китайських ієрогліфів «Шовень цзецзи», складений в 93 році н.е., містить 9353 ієрогліфи. А у словнику «Кансі Цзидянь», складеному на початку 18 сторіччя при імператорі Кансі, вже було більше 49 тис. знаків. На даний час в китайській мові нараховується більше 60 тис. ієрогліфів. Звичайно запам'ятати таку кількість ієрогліфів неможливо навіть найосвідченим китайцям, хоча в цьому немає необхідності. У повсякденному житті використовується лише близько 3 тисяч знаків – приблизно стільки ж необхідно вміти читати, щоб повністю розуміти зміст газет і журналів. Але, звичайно, і вивчення 2-3 тис. ієрогліфів представляє чималі труднощі потребує певного терпіння.

З кінця 19 сторіччя, в процесі модернізації Китаю і долучення до освіти широких верств суспільства особливо гостростало питання про реформу писемності. І лише в 50-х роках 20-го сторіччя китайський уряд провів велику реформу китайських ієрогліфів. Був опублікований список спрощених форм найбільш складних для написання ієрогліфів. Варто зазначити, що реформа писемності не торкнулась Гонконгу, Тайвані і Макао. Там все ще використовують неспрощені ієрогліфи.

Китай – країна з великою територією. Тому не дивно, що в китайській мові існує багато діалектів. Але, не зважаючи на велику різницю між діалектами, ієрогліфи, які вживаються в різних куточках країни, однакові.

Варто зазначити, що ієрогліфічна писемність гарно пристосована до передачі основних лексичних і граматичних особливостей китайської мови, в якій багато слів-омонімів. Запис таких слів літерами створила б великі незручності, тому що слова, відрізняються за значенням, на письмі передавалися б однаково. Вживання ж різних ієрогліфів для слів-омонімів представлялось більш зручним.

Окрім чисто прикладного значення як засобу обміну між людьми китайські ієрогліфи є також предметом мистецтва каліграфії.

Ієрогліфи нерозривно пов'язані зі всією історією культури китайського народу. Можна сказати, що в одному квадраті вміщується культура декількох тисячоріч.