На другий день Нового року за календарем Тибету Тибетці починають відвідувати рідних і друзів, вітати один одного з Новим роком. Святкові заходи тривають півмісяця. Тибетці співають пісні, танцють. А в багатих худобою районах скотарі запалюють вогнища. Вдень і вночі проводяться змагання по метанню, перетягуванню каната, скачкам, стрілянини з луку тощо.

Якщо Новий рік за календарем Тибету вважається найурочистішим святом у Тибеті, то свято Сюєдунь, або по-тибетськи Шотон, який святкується в кінці літа і на початку осені - найкрасивішим. Свято Сюєдунь щороку святкується 30-го червня за календарем Тибету. У перекладі з Тібетської слово Сюєдунь означає «свято кислого молока». Історія цього свята пов'язана з одним з постулатів ламаїзму: щорічно навесні, коли розцвітають квіти, все оживає. Щоб випадково не убити жодну живу істоту, включаючи комах, ченці не виходять з храмів декілька місяців. В кінці літа лами можуть виходити з храмів, і добрі Тибетці пригощають їх кислим молоком домашнього виготовлення, виражаючи подяку за їх добрі дії. Лі – любителька фольклору Китаю сказала: «В даний час свято Сюєдунь вже стало народним святом, під час якого можна подивитися виступи артистів опери Тибету, відвідати храм Бенфен - один з трьох найбільших храмів буддистів в Лхасі. Деякі Тибетці виїжджають в ліс або на природу, де молоді люди можуть співати і танцювати; а люди похилого віку насолоджуються оперою Тибету».