Вже п'ять тисяч років тому стародавні китайці вдало навчились використовувати природні можливості шовковика. Отримуючи з коконів шовкову волокнину, вони навчились ткати шовкову тканину.

Виробництво шовку зародилось у північних районах Китаю. В період династії Цін виробництво шовку зосередилось в південних районах країни. В 1958 році в місцевості Хучжоу провінції Чжецзян проходили археологічні розкопи, протягом яких були знайдені залишки найтоншого шовку, виконаний з шовкових ниток поясочок, шовкові шнурочки та інші вироби більше ніж 4000-річної давнини.

З моменту своєї появи шовкова тканина одразу стала уособленням багатства і розкоші. Раніше шовковий одяг був приступним лише імператору і вельможам, тепер в сучасному Китаї вдягатися у шовк має можливість навіть китаєць із середнім рівнем достатку.

Ще у давні часи найгарніший китайський шовк почали вивозити в інші країни. Більше ніж 2000 років тому, імператор У Ді династії Хань направив свого посланця Чжан Цянь на захід, який першим проклав шлях, по якому йшли каравани, що вивозили шовк. Так з'явився шлях, який пізніше почали називати "Стародавній шовковий шлях". Назва «Шовковий шлях» вперше зустрічається в записах німецького географа Ріхтгофена. Пізніше історики почали називати Шовковим шляхом й інші караванні шляхи між Сходом та Заходом. Протягом двох тисяч років суходільним і морським Шовковим шляхом з Китаю в західні країни вивозились шовк і порцеляна.

Пізніше в багатьох країнах світу опанували виробництво шовку. Однак шовк, вироблений в різних країнах, відрізняється за якістю тканини і має свої неповторні особливості. Спеціалісти з текстилю кажуть, якщо взяти зразки світових виробників шовку і покласти їх поряд, то одразу будуть помітні відмінності між ними. Так, китайський шовк – більш гладенький, атласовий, індійський - більш м'який і жмаканий на вигляд, а італійський надає одягу витонченого та елегантного вигляду.

В даний час в Китаї у багатьох магазинах і торгівельних центрах можна придбати шовковий одяг. В Пекіні та в інших містах є цілий ряд магазинів, які спеціалізуються на продажу товарів з шовку. В них можна не тільки придбати шовковий одяг, взуття, постільну білизну, однак й ознайомитись з процесом виробництва шовкових ниток.

Розказуючи про китайський шовк, звичайно не можливо не згадати про вишивання на шовку. В Стародавньому Китаї всіх дівчат, не залежно від верстви населення, обов'язково навчали вишиванню. Художні візерунки робились, як правило, на одягу, взутті, сумочках, віялах та інших речах. Найбільш відомою вважається Сучжоуська вишивка, тобто вишивка на шовку шовковими нитками. Надзвичайно гарні картини, виконані технікою двостороннього вишивання, коли лицьова сторона і тильна однакові.

В Китаї шовкова промисловість є найдревнішою в світі. Протягом останніх декілька років виробництво шовку в країні зросло в декілька десятків разів. Керівництво країни всебічно підтримує розвиток шовкої промисловості. В цьому році почала реалізовуватись державна програма, яка заохочує активний розвиток виробництва шовку в Центральному та Західному Китаї.