Китайське Свято Весни – Новий рік за сільськогосподарським календарем є найголовнішим традиційним святом ханьців. Цьому святу присвячено багато видів танців, найпоширенішими, а також найулюбленішими є танець дракона, танець лева і янґе.

В дні Свята Весни виконується танець дракона. Зазвичай дракона виготовляють з різнокольорового шовку, в довжину він може досягати 10 метрів. Під приголомшуючий тріск петард десять чоловік, які тримають тулуб дракона на палицях, бігають і стрибають, змушуючи дракона приймати різні пози, як наприклад «дракон катається по землі», «дракон б'є хвостом», «дракон повзе по стовпу». Крім того, в деяких місцях «дракони» мають свої особливості, в провінції Чжецзян, наприклад, вельми поширений «дракон ста листя лотоса». У цьому танці дівчата тримають в руках зображення хмар і лотосів і, слідуючи за ведучим, утворюють з листя фігуру довжезного дракона, таким чином створюється враження, що він пливе в хмарах. Подекуди дракона в'яжуть з соломи, в яку встромляють палаючі палички пахощів. У святкову ніч «солом'яний дракон» звивається в танці, вивергаючи полум'я і дим. Бувають також «дракони землі», які вивергають воду. А в деяких провінціях на південь від річки Хуанхе зображеня маленьких драконів прив'язують до лави, а троє чоловіків, тримаючись за ніжки лави, бігають і танцюють під грім литаврів і барабанів. Бувають ще «дракони з окремих ланок», «дракони з п'яти ланок» та інші. Є також «паперові дракони», якими може керувати одна людина.

Танець лева

Танець Лева має тисячолітню історію. Він пов'язан з давніми повір'ями ханьців, які намагалися в новорічну ніч вигнати злих духів, принести щастя і благополуччя в свій будинок. Танець лева являє собою величезну естетичну насолоду. Зазвичай його виконують двоє людей, передній танцюрист тримає в руці голову звіра та імітуює передні лапи лева, інший танцюрист одягає тулуб і задні ноги лева. Тулуб «лева» покриває волохата золотиста тканина. Обидва танцюристи повинні діяти дуже злагоджено, щоб вдалося імітувати рухи звіра. Інколи до танцю лева залучається грайливе і симпатичне левеня, яке виконується одним танцюристом. У танці лева бере участь воїн, який тримає барвистий м'яч і дратує їм «лева», який стрибає, згинається і ніби «грає з м'ячем». Весь танець супроводжується громами барабанів, гонгів і інших ударних інструментів, які створюють веселий святковий настрій.

Танець лева виконується в різній манері. У одному випадку «лев» встає на м'яч, здійснює стрибки, бігає, «встає на задні лапи», – робить акробатичні трюки, мета яких показати потужність і гнучкість звіра. У іншому «лев» почухується, облизує шерсть, катається по землі, струшує гривою, показуючи ласкавий і грайливий характер. Танець лева вимагає від танцюристів сили, витривалості і крім того, навиків традиційної гімнастики ушу, щоб показати силу і грацію звіра, він повинен уміти робити кульбіти, стрибки, перекидатися.

Янґе– масовий танець, який виконується в дні Свята Весни. Типовий зразок танцю складається з цілої низки народних танців. Зазвичай Янґе є довгим ходом декількох десятків або сотень людей, танцюючих по вулицях і провулках, які збираються на площі, де і проходить головна вистава. Очолює хід танцюрист з величезною парасолькою, символізуючою новий благополучний рік, за ним йдуть групи «Танець дракона», «Танець лева», потім групи людей з різноколірними шовковими стрічками на поясі, які виконують танець Янґе. Далі слідує загін барабанщиків, з червоними барабанами на поясах, вони танцюють, вибиваючи дріб то в швидкому, то в повільному ритмі. Далі йдуть чоловіки і жінки, які їдуть на «вислюках» або «човнах» (реквізит з шовку і бамбукових палиць), вони символізують повернення подружжя до рідні нареченого. За ними загін на ходулях, всі артисти в костюмах оперних персонажів з розмальованими обличчями. Ходулі бувають метр або більше у довжину, вміння ходити на них вимагає певної вправності. Далі йдуть артисти, які імітують сценки з найулюбленіших оперних спектаклів. Інколи в Янґе беруть участь також циркачі, жонглери, артисти, які зображують відомих історичних осіб.