Шаоліньський монастир вважається святинею вчення Чаньцзун китайського буддизму.

Шаоліньський монастир був збудований 1500 років тому. Він знаходиться в горах Суншань пров. Хенань. На початку танської династії 13 монахів шаоліньського монастирю надали допомогу Лі Шиміню. Завдяки цьому Лі Шимінь переміг своїх ворогів і став китайським імператором. Під час його правління шаоліньський монастир став найвідомішим буддиським монастирем в Китаї. Йому було надано звання "перший монастир" в Китаї.
Війни і ряд інших приводів мали несприятливої дії на монастир. В 1928 році Шаоліньський монастир сильно постраждав від пожежі. Майже всі сутри, буддійські канони, трактати з бойового мистецтва "ушу", книги з медицини і рецепти, які збирались більше 1000 років, згинули в вогні. Частина яка вціліла, потрапила до приватних осіб.

Шаоліньський монастир всесвітньо відомий не тільки як центр китайського буддизму, однак і як колиска шаоліньської школи китайського бойового мистецтва "ушу". Адже монахи мусять багато часу проводити в медитації. Тому фізичні заняття допомогли їм в цьому. Крім того, в горах багато різних хижих тварин. Щоб захищати себе, монахи шаоліньського монастиря створили шаоліньське ушу.

Шаоліньське ушу – це велике культурне надбання людства.

Сьогодні шаоліньське ушу представляє собою мистецтво розвитку духовного та фізичного здоров'я людей в усьому світі. Шаоліньське ушу можна розділити на шаоліньцюань, шаоліньську зброю і гунфу. Шаоліньцюань є ядром шаоліньського ушу. Він ставить дуже жорсткі вимоги до рухів рук, очей, тіла та правил ходи.

Шаоліньцюань ще поділяється на зовнішній та внутрішній. Шаоліньська зброя включає в себе, головним чином, ушу з ножем, мечем, палкою та іншою холодною зброєю, а саме шаоліньське ушу з палкою особливо відоме.
Гунфу ставить за мету освоєння методів китайського цигуну. Він поділяється на багато видів – внутрішній та зовнішній цигун, жорсткий та м'який цигун.

-0-