Найголовніше весняне свято китайців – це свято Цінмін, тобто «чистого світла». Святкування Цінмін припадає на 105 день після зимового сонцестояння. Це єдине свято в Китаї, яке має постійну дату в європейському календарі – 4 квітня.

Як святкують його в Китаї, які традиції і звичаї пов'язані з ним, що заведено їсти в це свято Цінмін – це і багато іншого ви дізнаєтесь в сьогодняшній програмі з рубрики «Екскурс в культуру Китаю». Я – ведуча Марія Сябренко.

Свято Цінмін – це день поминання померлих, своєрідний китайський аналог родинної суботи в православних країнах. В цей день кожна китайська родина у повному складі відвідує могилки померлих родичів, лагодять і прикрашають квітами, підпалюють курильні палочки, палять жертовні гроші. Якщо хтось з родичів не має можливості відвідати родинні поховання, то заведено вклонитися предкам віддалено. В сучасному Китаї в цей день проводять урочисті заходи, на згадку про полеглих в бою героїв, покладають вінки.

В Піднебесній існує багато обрядів і традицій, які пов'язані зі святом «чистого світла». У кожній китайській провінції є свої  невеликі особливості. В день свята Цінмін не можна розводити вогонь і готувати гарячу їжу, їсти можна лише холодні страви.

В основі виникнення цього свята полягає одна легенда. Як розповідає переказ – колись дуже давно, приблизно в 4 сторіччі до н.е., на службі в одного принца царства Цзінь був зброєносець якого звали Цзе Цзитуй. Принца було відлучено від престолу, і він деякий час вимушений був мандрував у вигнанні. Одного разу принц зі своєю світою залишився без їжі, захворів, і майже не помер з голоду, однак вірний зброєносець Цзе Цзитуй врятував принца. Він нагодував його шматком м'яса, який він вирізав зі свого власного стегна. Коли принц повернув собі престол, він зовсім забув про те, хто врятував йому життя. Цзе Цзитуй був дуже ображений таким ставленням до себе, він пішов в гори і став самітником. Одного прекрасного дня принд згадав про нього і став запрошувати зброєносця повернутись до нього на службу, однак той відмовився. Цінський володар був дуже роззлючений такою поведінкою і наказав підпалити ліс, в якому жив Цзе Цзитуй. Чесний слуга обрав смерть від вогня ніж службу чоловікові, який одного разу з ним повівся не чесно. Правитель царства Цзінь був зворушений характером зброєносця. На згадку про нього володар заборонив своїм підданим в річницю смерті Цзе Цзитуя розводити вогонь.

В стародавні часи китайці вірували, що порушивши заборону розведення вогню і їсти гарячу їжу в свято Цінмін обов'язково спричинить зливи й град, які вчинять шкоду майбутньому врожаю.

Свято Цінмін – це і смуток, і радощі. Згадуючи померлих рідних і близьких, люди одночасно радіють приходу весни, планують на майбутнє. Як вважають самі китайці – це свято об'єднує в собі додержання принципу «сяо» (тобто шановливості літніх людей), з різноманітними народними обрядами і забавами. Як правило, в цей час в Пекіні настає гарна погода. Вже на газонах зеленіє травка, дерева і кущі розпустились і квітнуть. З давніх давен в Китаї зберіглась традиція в дні свята Цінмін прогулюватись парками, виїжжати за місто на природу і запускати паперових зміїв. Тому існує ще одна назва цього свята – Тацінцзе тобто День прогулки по першій траві.

До сьогодняшніх днів в Китаї збереглась традиція під час свята Цінмін прикрашати двері домівок і самі квартири гілочками іви. Іва вважається стародавнім символом життєвої сили.