Він виріс у родині педагогів. 1918 ~ 1927 роках навчався в школі в своєму рідному місті. 1928 ~ 1932 навчався на факультеті економіки юридичного інституту Шанхайського університету «Дася». Отримуючи стипендію за три з половиною роки завершив чотирирічний курс навчання, отримавши ступінь бакалавра. В університеті вивчав англійську, французьку, японську мови, самостійно вивчав есперанто, російську мову, есперанто, чим заклав міцну основу для його подальшої роботи у якості перекладача іноземної літератури.

1935-1937 роках працював кореспондентом тяньцзіньської газети «Даґунбао», у Радянському Союзі. В 1938-1945 роках у Ханькоу і Чунцині був редактором та членом редколегії газети «Сіньхуа жибао» і журналу «Цюньчжун». 1946-1948 виконував обов'язки редактор видавництва «Шидай» («Епоха»). 1949 по 1954 рік він служив тимчасовим повіреним і радником посольства КНР у Радянському Союзі. З 1954 по 1960 рік обіймав посаду заступника секретаря Товариства китайсько-радянської дружби. Після 1961 року був науковим співробітником і членом ученої ради Інституту літератури та Інституту іноземної літератури. Крім того був членом редколегій журналів «Переклад», «Всесвітня література», «Літературний огляд», був обраний членом правління Асоціації письменників. Перекладав твори літератури країн Радянського Союзу, Східної Європи, Африки і Латинської Америки. Є автором книг «Історія зовнішніх зв'язків Китаю», «Історія перекладу» і «Письменник». Був удостоєний звання почесного доктора Паризького університету, Московського державного університету.

Ґе Баоцюань перекладав твори великого українського поета Тараса Шевченка. 1988 року в Нанкіні Ґе Баоцюань завершив переклад «Кобзаря» Тараса Шевченка.