Нещодавно українська служба МРК відвідала північний захід провінції Сичуань, а саме повіти Жоерґай, Аба та Жантан. Переважна частина населення цих повітів — тибетці (близько 90%). У нас була унікальна нагода познайомитися з життям та побутом місцевих людей. Ці місця поки не надто популярні серед туристів, тому цікаві саме тим, що відвідувачі можуть побачити життя людей тибетської народності таким, яким воно є, без прикрас.

Місцеві мешканці часто ходять у своєму традиційному одязі. Це не є ознакою відсталості чи нестачі коштів. Просто люди дуже цінують свою культуру і справді вважають, що традиційний одяг красивіший за сучасний. Також в умовах місцевого клімату, традиційний тибетський одяг дійсно дуже зручний. Він добре зігріває в холодну погоду, а коли спекотно, його легко приспустити з плечей і тоді почуваєшся досить прохолодно. Нарешті, багато хто з місцевих займається скотарством. У сідлі набагато зручніше і тепліше сидіти у вільній тибетській накидці, ніж у звичайній куртці.

На території повіту Жоерґай розташоване однойменне болото. Це найбільш високогірне болото у Китаї. Воно розташоване на висоті 3400 метрів. Болото відіграє велике значення для забезпечення екологічного балансу у регіоні, а також постачає велику кількість води у ріку Хуанхе.

Тибетці спілкуються між собою тибетською мовою, багато хто не дуже добре розмовляє китайською, або й зовсім її не знає. Утім місцева влада велику увагу звертає на освіту. Наприклад, у повіті Аба, ми відвідали місцеву школу, де діти навчаються двома мовами — тибетською та китайською, також у них є уроки англійської.

На території цих повітів розташовано чимало храмів тібетського буддизму. Кореспондентам пощастило потрапити на спеціальну церемонію на честь відкриття нової будівлі у храмі. Склалося враження наче всі мешканці повіту прийшли на церемонію. Багато з них принесли різні подарунки й піднесення храму. Вражає, наскільки уважно і з якою повагою тибетці ставляться до своєї релігії та культури.

Слід зазначити, що до цих місць нелегко дістатися. Залізниця туди не прокладена, дістатися можна лише власною машиною, або ж рейсовим автобусом. Досить небезпечна дорога, яка веде до повіту Жантан. Це вузька гірська дорога, на якій ледве можуть розминутися два автомобілі — справа крутий обрив, знизу якого стрімка гірська річка, зліва високі гори з яких час від часу падає каміння.