6 грудня закінчується державний візит президента України Віктора Януковича до КНР, який довів пріоритетність для української влади відносин з Китаєм. Український президент прилетів до Китаю 3 грудня, на фоні масових протестів у зв'язку з рішенням українського уряду відкласти підписання угоди щодо асоціації з ЄС. Опозиція закликала президента навіть відмовитися від цієї поїздки, утім Віктор Янукович усе ж таки вирішив не змінювати своїх планів. Він заявив, що це дуже важливий візит для України, оскільки Китайська Народна Республіка у рік приймає лише два державні візити, один з яких цього року – український. Відмова від нього могла не тільки залишити українську економіку без великих інвестицій, а й на довгі роки закрити для України двері до КНР.

Натомість на вчорашній зустрічі глава української держави з головою КНР Сі Цзіньпіном домовилися надалі поглиблювати китайсько-українські відносини. Вони підписали «Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР», який відображає основні засади розвитку українсько-китайських відносин стратегічного партнерства і співробітництва як на двосторонній основі, так і в рамках багатосторонніх механізмів, а також містить перелік пріоритетних сфер розбудови практичної співпраці, а також підписали «Спільну декларацію України і Китайської Народної Республіки про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства», яка містить програму розвитку двосторонніх відносин між Україною та КНР на 2014-2018 роки.

Основним результатом візиту для української делегації стало підписання низки домовленостей, згідно з якими вже у близькому майбутньому в українську економіку буде залучено близько 8 млрд доларів від китайських інвесторів. У присутності глав КНР та України було підписано 10 домовленостей в інфраструктурі, сільському господарстві, літакобудуванні і суднобудуванні, відновлюваній енергетиці. Зокрема Китай інвестуватиме в будівництво в Криму глибоководного порту, в реконструкцію української зрошувальної системи та в інші проекти. Також Україна отримає грошовий кредит від Китаю, в обмін на який бере зобов'язання постачати в КНР певну кількість сільськогосподарської продукції, зокрема кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь. Крім цього український президент повідомив, що ще низка проектів перебуває на стадії доопрацювання, які вже скоро можуть бути теж реалізовані і сума китайських інвестицій в Україну може зрости. Окремо слід згадати про Меморандум про взаєморозуміння між Державним агентством України з туризму та курортів та Національною туристичною адміністрацією КНР про сприяння груповим туристичним поїздкам китайських туристів до України. Цей меморандум дозволить китайським туристичним групам відвідувати Україну. Нагадаю досі, у китайських громадян не було можливості відвідувати Україну в туристичних цілях.

Якщо підсумувати все вищесказане, то у двосторонніх китайсько-українських відносинах відслідковуються такі тенденції. Для України в умовах складних відносин з Росією та ЄС, Китай стає рятівним колом і китайські інвестиції приходять дуже вчасно. У свою чергу Китай розраховує зробити Україну «плацдармом» для розвитку своєї інвестиційної присутності в Європі та на пострадянському просторі й тому готовий інвестувати в будівництво великих інфраструктурних проектів. Другий важливий напрямок для КНР – це співробітництво у сільському господарстві. В обмін на свої інвестиції, Китай отримує готову сільгосппродукцію, в якій відчуває зараз гостру необхідність.