Один із найвидатніших філософів світу – Конфуцій жив з 551 по 479 рр.. до н.е. Місце де він колись мешкав і де був похований – нині є цілим історичним комплексом, до якого входить пам'ятник, музей та могила Конфуція. Цей комплекс також у Китаї називають храмом Конфуція, садибою Конфуція і лісом Конфуція, або «трьома пам'ятками, пов'язаними з Конфуцієм». Вони розташовані в Цюйфу (пров. Шаньдун).

Храм Конфуція – це основне місце поклоніння Конфуцію. У 478 р. до н.е., на 2-й рік після смерті філософа, правитель князівства Лу перетворив будинок, де жив учений, в місце для жертвопринесень. Тут зберігалися ритуальні музичні інструменти, одяг, головні убори, щорічно здійснювалися жертвопринесення і церемонії поклоніння. Спершу, в будинку було всього три приміщення. Потім, по мірі того як у 2 ст. до н.е. конфуціанське вчення поступово набуло статусу офіційної ідеології Китаю, імператори різних епох розширювали храм Конфуція. Поступово він перетворився на цілий храмовий комплекс. На початку 18 ст. за наказом імператора Цяньлуна була здійснена великомасштабна реконструкція храму, і він набув нинішнього вигляду.

Територія храму з півдня на північ складає більше 1000 м, його площа приблизно 100 тис. кв. м. У храмовому комплексі близько 500 приміщень. Сувора і велична споруда вважається гідним зразком китайської храмової архітектури.

Храм-меморіал побудований за найвищими архітектурними нормами феодального суспільства. За архітектурним замислом він подібний до імператорського палацу. Головні споруди розміщені уздовж центральної осі, з півночі на південь. Допоміжні – йдуть симетрично, по лівій і правій сторонах. Павільйони храму мають 9 ярусів, в храмі – 9 рядів дворів. У головному павільйоні Дачендянь 9 кімнат. «9» - найбільша непарна цифра в межах 10. Вона є символом імператора. Ніхто, крім імператора, не мав права використовувати символіку, пов'язану з цифрою 9. Порушника чекала смертна кара. Винятком став лише храм Конфуція. Перед головним павільйоном зведені п'ять воріт. Згідно з ритуалом, його міг мати тільки імператорський архітектурний ансамбль. Храм Конфуція міг служити для ритуалів імператорського рівня.

Ядром храмового комплексу Конфуція є павільйон Дачендянь, який має приблизно 30 м в довжину і 50 м в ширину. Дах павільйону покритий золотою черепицею. 10 фронтальних кам'яних колон з рельєфними зображеннями драконів в павільйоні Дачендянь виконані в унікальному стилі і приваблюють численних відвідувачів, оскільки виглядають як живі. Колони мають висоту 6 м і метр в діаметрі. Різьблення по каменю дуже витончене і рідко зустрічається в спорудах стародавнього Китаю. Це шедевр мистецтва різьблення, йому поступаються навіть колони, які стоять в імператорському палаці Ґуґун.

У храмі Конфуція більше 2 тис. кам'яних стел з висіченими на них каліграфічними написами різних династій. Цей ліс стел один із найбільших у Китаї. Одних тільки стел з написами про титули і жертвопринесення імператорів різних династій налічується більше 50. Це повною мірою відображає високий престиж Конфуція у феодальному Китаї.

По сусідству з храмом Конфуція розташована садиба Конфуція, де з покоління в покоління жили його нащадки. Це одна з найбільших садиб, вона поступається лише імператорській резиденції епохи династій Мін і Цін (1368-1911рр.).

Ансамбль храму Конфуція був побудований при династіях Сун і Цзінь (12-13 ст. н.е.). Цей архітектурно-парковий комплекс має риси типової феодальної садиби аристократа. Ансамбль храму Конфуція займає площу більше 50 тис. кв. м і нараховує приблизно 500 окремих приміщень. Передня частина ансамблю призначена для службових приміщень, а задня – для житлових. Зовнішній вигляд павільйонів носить характерні риси, властиві архітектурі династій Мін (1368-1644) і Цін (1644-1911). Реліквії, що зберігаються в павільйонах храму Конфуція, мають виняткову історичну і культурну цінність.

Ліс Конфуція – так називається родове кладовище Конфуція. З підвищенням авторитету вчення Конфуція «родовий ліс» безперервно розширювалася. В епоху Цін він займав площу 2 кв. км. Там знаходяться кам'яні стели з епітафіями і різноманітні статуї. Найбільш ранні відносяться до часу правління династії Хань (206 р. до н.е. – 220 р. н.е.), пізні – до епох Мін і Цін. Таких стел більше 5 тисяч.

Згідно з рішенням ЮНЕСКО від 1994 року, храм, ліс і весь архітектурний ансамбль храму Конфуція були включені до Реєстру пам'яток всесвітньої культурної спадщини.