Цюй Юань був відомим древнім поетом і вельможею царства Чу в період «Весни і осені» (Чуньцю). Те, як батьківщина піддається тиску потужного князівства Цінь, штовхало поета давати правителям царства Чу цінні поради щодо зміцнення військової сили держави і про надання опору ворогові. Але поради мудрого вельможі були відкинуті, а сам він був звільнений правителем царства Чу із займаної посади і вигнаний зі столиці. Перебуваючи у вигнанні, Цюй Юань написав кращі свої вірші, у яких він виразив сум і щиросердечний біль за своєю батьківщиною.

У 278 р. до н.е. війська царства Цінь захопили столицю князівства Чу. Цюй Юань написав останній вірш «Хуайша», і на маючи сил пережити ганьбу скорення його країни, п'ятого числа п'ятого місяця за місячним календарем кинувся в річку Мілоцзян. Довідавшись про смерть поета, народ князівства Чу прийшов до річки. Рибалки сіли в човни і намагалися знайти тіло поета. Люди кидали в річку рис, яйця і інші продукти, щоб риби та раки не пошкодили тіло поета. Кажуть навіть, що один лікар вилив у річку міцне рисове вино для того, щоб мешканці річки, напившись вина, не змогли з'їсти останки поета. Відповідно до цього переказу, саме так виник звичай щороку п'ятого числа п'ятого місяця влаштовувати перегони на човнах-драконах, їсти святкові ласощі «цзунцзи» і пити рисове вино.