Карта світу в очах Сполучених Штатів відрізняється від тієї, яку бачимо ми
Після 28 років в Сполучених Штатах був знову проведений саміт Америк з метою спільної зустрічі країн Північної і Південної Америки. Схоже, що цьому приділяють серйозну увагу. Байден перебуває при владі вже більше року, відвідав Європу та Азію, але він ще не побув у країнах Латинської Америки.
Після приходу Байдена до влади, в Азії він спочатку активував чотирьох-сторонній механізм "Сполучені Штати, Японія, Індія і Австралія", а також сформував "АУКУС", а в цьому році започаткував "Індо-Тихоокеанську економічну структуру". "Вузьких кіл" створено чимало, мета цих "вузьких кіл" Байдена очевидна - оточити Китай.
З іншого боку, Байден не сидів склавши руки, невпинно розмірковуючи про розширення НАТО. Таким чином, мета Сполучених Штатів у створенні "вузького кола" в Європі полягає в тому, щоб ізолювати Росію.
Сполучені Штати також хочуть поєднати ці два кола - вони вперше запросили Японію взяти участь у саміті НАТО, а також дозволили Південній Кореї приєднатися до організації кіберзахисту НАТО. На саміт G7 також були запрошені представники країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Хоча Латинська Америка розташована на порозі Сполучених Штатів, Сполучені Штати виявляють мало інтересу до цих сусідніх країн.
Латинська Америка розподіляється на 33 країни, але більшість з них раніше були колоніями Іспанії та Португалії. Мови, на яких говорять належать до романської мовної групи, найраніше тут було розповсюджено католицизм, що дозволяє усім в регіоні краще розуміти один одного. Ці країни дуже відрізняються від англомовних Сполучених Штатів і Канади на півночі.
Ці країни мають спільну історичну долю і хоча сила будь-якої країни не може становити загрози для Сполучених Штатів, але якщо латиноамериканські країни, мови, культура та історія яких відрізняються від США, об'єднаються, щоб сформувати альянс держав, то такого результату Сполучені Штати не хочуть бачити.
Тому логіка Сполучених Штатів щодо "залучення друзів", полягає в тому, щоб розділяти.
Що стосується методу Сполучених Штатів щодо розколу латиноамериканських країн, то це "забивання цвяхів".
Перш за все, необхідно "прибити цвяхами" ресурси. Сировина, корисні копалини і нафта становлять найбільшу частку в загальній вартості товарів, що експортуються країнами Латинської Америки. Однак серед найбільших гірничодобувних компаній фонди, що володіють найбільшою кількістю акцій, контролюються Сполученими Штатами, акціонерами найбільших нафтових компаній також є Сполучені Штати.
Монополізуючи ресурси, США також "прибили цвяхами" торгівлю між латиноамериканськими країнами та іншими країнами, підірвавши основи єдності латиноамериканських країн.
У тому числі, ставлення Сполучених Штатів до тих країн, які виступають проти США, полягає в тому, щоб глибше забивати "цвяхи" і втручатися в їх політику.
З 2000 року Сполучені Штати підозрюються в участі в державних переворотах в Латинській Америці. Сполучені Штати також надавали кошти опозиції у Венесуелі та вмовляли інші країни, щоб вони засудили венесуельську владу. Протягом ста років Латинська Америка зазнає великих страждань від того, що Сполучені Штати "забивають цвяхи" у цьому регіоні.
Перед самітом Америк, який претендував на створення "інклюзивного" середовища, Сполучені Штати також спробували вбити ще три "цвяхи": відмова Кубі, Венесуелі і Нікарагуа брати участь у зустрічі перетворила саміт Америк на драму розколу і поділу.
Але несподівано проти цього виступили відразу 25 країн, а 10 країн навіть спільно виступили із заявою, публічно звинувативши Сполучені Штати в зловмисних діях проти країн Латинської Америки.
Будь то "забивання цвяхів" або "створення вузьких кіл", мета "погляду Сполучених Штатів на дружбу" полягає в тому, щоб спричинити "конфронтацію" між країнами регіону.
Цей "погляд на дружбу" більше не відповідає сьогоднішній ситуації у світі. То ж пропонуємо США терміново навчитися щиро заводити друзів.
