Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба дав ексклюзивне інтерв'ю агентству Сіньхуа
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба нещодавно дав письмове інтерв'ю агентству Сіньхуа.
Нижче наведено повний текст інтерв'ю:
Запитання: Ситуація, що склалася в Україні на цей момент, є такою, чого китайська сторона не хотіла бачити. Китайська сторона вважає, що українська криза відображається на питанні європейської безпеки, Україна має стати мостом між Сходом і Заходом, а не лінією великого протистояння великих держав. Китай виступає за рівний діалог між усіма країнами, дотримується концепції неподільності безпеки, щоб у кінцевому підсумку сформувати збалансований, ефективний та стійкий механізм європейської безпеки. Чи є у вас якісь пропозиції щодо реалізації довгострокової стабільності в Україні та Європі, побудови механізму європейської безпеки, який відповідає життєвим інтересам європейських країн?
Кулеба: Ваше запитання одночасно торкається кількох цікавих тем, і я хотів би прокоментувати це.
По-перше, у нас немає жодних сумнівів, що китайська сторона не хоче, щоб ситуація в Україні розвивалася таким чином, якою вона є сьогодні.
Ми також вважаємо, що ця війна не відповідає інтересам Китаю. Глобальна продовольча криза та економічні проблеми, що викликані конфліктом, створюють серйозну загрозу для економіки Китаю. Я вважаю, що ваші експерти вже ретельно проаналізували цю загрозу.
Кожна країна, включаючи Китай, хоче глобальної стабільності. Зрештою, міжнародна торгівля та зв’язки між народами можуть розвиватися краще лише в ситуації стабільності. Стабільність є запорукою успішної реалізації глобальних проектів, наприклад, успішної реалізації ініціативи «Пояс і шлях», що запропонована китайським лідером.
По-друге, нинішня криза дійсно відображається на питаннях європейської безпеки.
Україна, як географічно, так і історично, є європейською державою. Йти європейським шляхом – це вибір українського народу, і такий напрямок розвитку підтримує абсолютна більшість українців. Вони не погоджуються відігравати роль буфера між Сходом і Заходом. Україна справді розташована на кордоні між Сходом і Заходом, але Україна не є мостом, який будь хто може перетнути за бажанням. Україна – це двері, що відкриті для всіх людей з добрими намірами, для торгівлі, підприємницької діяльності, інвестицій, туризму, культури. Але ці двері зачинені для тих, хто приходить зі зброєю та підлими намірами, для тих, хто хоче грабувати і руйнувати, а не створювати можливості для розвитку та рівноправного діалогу. Я знаю, що Китай завжди відданий такій взаємовигідній співпраці і сповнений доброї волі щодо України.
Єдиний шлях забезпечення тривалого миру і стабільності в Україні – це відновлення суверенітету над усіма територіями в межах міжнародно визнаних кордонів.
Перейдемо до другої частини вашого запитання, що стосується стабільності Європи та механізмів безпеки, які відповідають інтересам усіх європейських країн, країн європейського континенту, кожна з яких будує власну систему зовнішніх відносин, як співробітництво в межах континенту, так і співробітництво з державами за його межами.
Раніше ми розглядали Будапештський меморандум важливою нормою безпеки для України, але, на жаль, він не приніс реальної безпеки Україні.
Тепер Україна вивчає можливість отримати гарантії безпеки від постійних членів Ради Безпеки ООН, включаючи Китай, та інших великих держав. Наша пропозиція Китаю бути одним із гарантів безпеки України є ознакою нашої поваги та довіри до Китайської Народної Республіки.
У пошуках гарантій безпеки, це наш шлях, шлях, який ми просимо поважати. Інші країни можуть вибрати власні механізми.
Запитання: Китай завжди підтримував і заохочував усі дипломатичні зусилля, які сприяють мирному врегулюванню кризи в Україні, виступає за те, щоб усі сторони зберігали стриманість, уникали подальшого погіршення ситуації та масштабної гуманітарної кризи. Китай багато разів активно сприяв мирному врегулюванню української кризи та надав Україні кілька партій надзвичайної гуманітарної допомоги. Як ви оцінюєте роль Китаю у врегулюванні української кризи?
Кулеба: 1 березня цього року у мене відбулась телефонна розмова з членом Державної ради та міністром закордонних справ Китаю паном Ван Ї. Ми знову поговорили 4 квітня. Розмова була дуже серйозною та глибокою і тривала майже годину. Ми детально проаналізували глобальні виклики, що спричинені конфліктом, та шляхи їх вирішення. Особливу увагу ми приділили питанням глобальної продовольчої безпеки та зняттю блокади українських портів. Україна відома, як великий експортер сільськогосподарської продукції, постачаючи її понад 344 мільйонам людей у всьому світі. Вкрай важливо забезпечити споживачів українським зерном та іншою сільськогосподарською продукцією.
Я хотів би висловити вдячність міністру Ван Ї за його підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та готовність дипломатичними зусиллями сприяти припиненню військових дій. Я також дякую Товариству Червоного Хреста Китаю за надання гуманітарної допомоги на суму 5 мільйонів юанів, дякую китайському уряду за висловлення готовності продовжувати надавати допомогу. Нам дійсно дуже потрібна ця допомога. Користуюся цією можливістю, щоб попросити китайську сторону продовжувати надавати підтримку.
Я також хотів би висловити вдячність китайській стороні за позицію уникати подальшої ескалації ситуації. Україна ніколи не бажала війни і сподівається, що війна якнайшвидше закінчиться.
Ми сподіваємося, що Китай, виходячи з позиції необхідності уникати ескалації, закликатиме Росію до припинення вогню. Це буде важливим засобом підтримки миру та запобігання подальшої гуманітарної катастрофи.
Ми сподіваємося, що Китай і надалі займатиме активну позицію щодо Росії, спонукаючи її припинити агресію, зняти блокаду міжнародної торгівлі та поважати територіальну цілісність своїх сусідів.
Я знаю, що китайський світогляд і конфуціанство, що має тисячолітню історію корениться в культурі гармонії, в цінності миру. П’ять принципів мирного співіснування, які висунуті прем’єром Чжоу Еньлаєм, є прикладом цього. Ми поважаємо п’ять принципів мирного співіснування, і я також вірю, що нинішня позиція Китаю заснована на цій мирній традиції. Китай у війні Росії проти України не прагне до геополітичних цілей та не підливає олії у вогонь - це відповідальна позиція
Запитання: Яких заходів вживає українська влада для захисту громадян України та іноземних громадян?
Кулеба: Історія доводить, що трагічні випробування роблять українців сильнішими, згуртовують нас.
Ми вже кілька тижнів живемо і працюємо в умовах війни. За цей період уряд сформулював вісім основних напрямків роботи, згідно з якими вся країна в умовах тотальної війни живе, працює, накопичує ресурси та захищається.
Але одним із найскладніших завдань на цей момент є відкриття гуманітарних коридорів, евакуація жителів із небезпечних населених пунктів та надання необхідної медичної допомоги. Уряд вживає всіх заходів для запобігання гуманітарної катастрофи, щоб усувати та всіляко зменшувати загрози життю та здоров’ю людей.
За цей період понад 4 мільйони українців були змушені залишити Батьківщину та шукати притулку в країнах Європи. Уряд активно співпрацює з міжнародними партнерами, щоб забезпечити українським біженцям необхідні умови для перебування за кордоном.
Хочу наголосити, що український уряд надає необхідну допомогу, як своїм громадянам, так і іноземним громадянам. Ми цілодобово працювали, підтримували зв’язок із послом Китаю в Україні, намагаючись під постійними обстрілами організувати евакуацію китайських студентів із Харкова та Сум до Львова, звідки вони могли безпечно повернутися до Китаю.
Запитання: Переговори між Україною та Росією привертають міжнародну увагу. Які основні перешкоди виникли під час переговорного процесу? Як би ви оцінили перспективу мирної угоди між двома сторонами? Яку роль Україна має відігравати між Росією та Заходом у майбутньому?
Кулеба: Так, переговори між Україною та Росією щодо мирної угоди є складними. Кілька тижнів тому за посередництва Туреччини делегації обох сторін провели раунд особистих переговорів у Стамбулі. У тому числі українська делегація запропонувала проект угоди про міжнародні гарантії безпеки в Україні. Російська сторона прийняла ці пропозиції та вивчила їх. На жаль, відтоді переговорний процес значно ускладнився.
Коли мова йде про майбутнє України, ми завжди чітко бачимо це питання. Україна належить до європейської родини, але також має добрі стосунки взаємної поваги з Китаєм та іншими країнами Азії. Українці стали європейцями не сьогодні, наша історія яскраво про це свідчить: Україна протягом століть була невід’ємною частиною європейської цивілізації, відіграючи важливу роль у її становленні та розвитку, забезпечуючи стабільність Європи та регіональну безпеку. Я вірю, що ми і надалі відграватимемо цю роль.-0-
