Коментар: У Сіньцзяні гарантоване право на самостійний вибір робочого місця

«Ми з чоловіком приїхали сюди на роботу у 2018 році, коли в селі шукали працівників. Нам було дуже цікаво попрацювати в іншому місці», – сказала уйгурка, яка працює в провінції Ґуандун на південному сході Китаю. Цей фрагмент наводиться у Звіті про ситуацію у сфері працевлаштування в інших регіонах мігрантів із Сіньцзяна. Звіт підготовлений Цзінаньським університетом (пров. Шаньдун) і опублікований 23 березня.

На відміну від сфабрикованих антикитайськими силами доповідей цей звіт обсягом у 18 тисяч ієрогліфів містить багату і правдиву інформацію. Автори Звіту побували на п'яти підприємствах, де працюють представники Сіньцзяна з-поміж національних меншин, і поговорили із 70 з них. Думки людей – це відомості з перших рук, вони пролили світло на реальну ситуацію у сфері зайнятості населення Сіньцзяна в інших регіонах країни. Ці люди вирушили з Сіньцзяна на заробітки з власної волі, таким чином вони прагнуть до більш щасливого життя. Так званої «примусової праці» зовсім немає.

У звіті Цзінаньського університету відзначається, що всі права працівників з-поміж представників усіх етнічних груп, які відправляються на заробітки за межі Сіньцзяна, повністю гарантовані. Вони працюють по 8 годин на день, користуючись правом свободи віросповідання, а також правом на використання і розвиток національних мови та писемності. Вони можуть вільно вибирати своє місце проживання та перебування, змінюючи роботодавців. Саме це дозволяє їм значно підвищити якість свого життя. 46% респондентів висловили намір продовжити роботу на підприємствах в інших регіонах для збільшення своїх доходів. 31% – висловили бажання почати власний бізнес у рідному краю.

Слід зазначити, що в останні роки Сіньцзян досяг помітних успіхів у розвитку прав людини. Так, протягом чотирьох років поспіль у Сіньцзяні не було актів насильства. З 2010 по 2018 роки кількість уйгурського населення в районі зросла з 10,17 млн до 12,72 млн осіб, збільшившись на 25,04% у річному обчисленні. До кінця 2020 року в районі покінчили з бідністю.

Відомий французький письменник, політичний оглядач і журналіст Максим Вівас двічі бував у Сіньцзяні. За його словами, в Кашгарі він побачив мечеть, розраховану на 10 тисяч тих, хто молиться, а в інших місцях району його знайомили з мусульманською кухнею. «Все це свідчить про розвиток уйгурської культури», – зазначив він.

Стабільність і процвітання Сіньцзяна показують, що введення США та окремими європейськими країнами, у тому числі Великою Британією і Канадою так званих «санкцій» під приводом так званої «проблеми прав людини в Сіньцзяні» – це політичний фарс. Їх мета полягає в тому, щоб підірвати право населення Сіньцзяна на прекрасне життя та продовжити спроби придушення розвитку Китаю.