100 років КПК. Перший ювілей Китаю

У 2021 році Комуністична партія Китаю відзначить 100-річний ювілей з часу свого заснування.

100 років КПК

Комуністична партія Китаю була заснована в липні 1921 року.

У 1-му з'їзді КПК, що відбувся 23-31 липня, взяли участь всього півсотні делегатів, які представляли регіональні осередки Пекіна, Уханя, Шанхая, Чанша, Цзінаня і Гуанчжоу.

З тих часів партійні лав КПК стабільно поповнювалися новими членами. Станом на 2020 рік, загальна кількість членів КПК склала 91 мільйон 914 тисяч людей, збільшившись за рік на 1,5% (річний приріст: 1,32 мільйонів людей).

Таким чином, наразі Компартія Китаю є найбільшою політичною партією у світі, яка до того ж, має реальну і стійку підтримку серед народу.

Але головна специфіка КПК полягає не тільки в стрункості та масовості її партійних рядів. Це просто «політичний проект». Головна перевага КПК – наявність ідеології, що користується широкою підтримкою китайського народу. У 1921 році Компартія запропонувала китайському народу ідеологію соціалізму як основу для гармонійного розвитку. І з того часу соціалістична ідеологія згуртувала весь китайський народ, демонструючи успіхи не тільки у внутрішньополітичній сфері, але і на міжнародному рівні.

Китай власним прикладом чітко демонструє, що модель соціалістичного розвитку – це реальність, а не «утопія». Жити благополучно в соціалістичній країні – цілком можливо. А побудова комунізму на практиці можлива не тільки в окремо взятій країні, а й у світі загалом. Модель соціалістичного розвитку Китаю є повністю сучасною та конкурентоспроможною відносно моделей розвитку в інших країнах. У тому числі, в ринкових, несоціалістичних, найбільш вільних і ліберальних.

Компартія Китаю виникла в революційній боротьбі як потужна народна ініціатива, з самих низових «первинних організацій», на захист інтересів народу проти несправедливості та за збільшення добробуту народу, а також пройшла бойове загартування у війнах, захищаючи Батьківщину проти іноземної агресії, інтервенції, мілітаризму та імперіалізму. Але найголовніше, Партія в доленосний момент китайської історії виконала ключову роль у побудові країни і становленні Нового Китаю.

За кілька десятиліть, послідовними і цілеспрямованими «п'ятирічками» реформ і відкритості КПК своїми керівними установками сприяла сталому підйому Китаю.

Але відразу наголошуємо: досвід КПК – це не тільки конкретний приклад зростання економічної могутності країни. Економічний розвиток у Китаї перебуває в гармонійному взаємозв'язку з ростом добробуту народу. Безсумнівно це досягнення моделі соціалізму. При цьому зростання добробуту є всебічним, з урахуванням не тільки матеріального добробуту, але і відродження китайської культури і традицій.

За столітній період Китай під керівництвом КПК, перебуваючи на різних етапах історії через різні перешкоди (епідемії, революції, війни), з різною швидкістю, але стабільно і неухильно розвивався до підйому.

І зараз, до партійного сторічного ювілею, Китай піднявся у своєму розвитку на «новий етап», відкривши «нову сторінку» у своїй історії.

За 100 років Компартія Китаю завжди була й далі перебуває в гармонії з народом, а також діяла і діє для народу. Згідно з широко відомим народним принципом «Не брати у народу нічого, навіть нитки і голки».

За 100 років КПК не брала, а лише давала народу.

Але перш за все, Компартія допомогла китайському народу створити і розвивати нову країну, яка гарантувала надійний захист і стабільний справедливий приріст народних доходів на основі соціалістичної ідеї.

До 100-річного ювілею Компартії Китай готувався послідовно і відповідально, ознаменувавши досягненнями низки важливих цілей.

За десятиліття – до сторіччя

До підготовки до 100-річного ювілею Компартії Китай поставився з серйозністю і на високому офіційному рівні.

Вісім років тому, у 2012 році, 18-й з'їзд Компартії офіційно поставив у плані розвитку Китаю дві столітні мети: до 100-річчя КПК (2021) і безпосередньо до 100-річчя Нового Китаю (КНР) (2049).

Відразу підкреслимо: мова йде не тільки про повагу до китайської історії. Два столітніх ювілеї в історії гармонійно включені в перспективний план розвитку Китаю.

18-й з'їзд Компартії сам по собі теж став важливим доленосним етапом в історії Китаю.

У 2010-2012 роках Китай благополучно вийшов з глобальної кризи (2008-2009 років), перейшовши на нову модель розвитку.

Символічно, у 2012 році в Китаї повністю змінилося державне керівництво. І до влади прийшла команда чинного лідера країни Сі Цзіньпіна.

18-й з'їзд Компартії поставив перед Китаєм низку стратегічних завдань у розвитку не тільки на середню, а й на довгострокову перспективу.

По-перше, лідер Китаю Сі Цзіньпін проголосив концепцію Китайської Мрії, що передбачає китайське загальнонародне відродження. Відразу слід зазначити, що мова не йде про відродження будь-якої окремої нації. Населення Китаю не формує будь-яка «одна нація». У Китаї мирно і гармонійно живуть 56 різних народностей. Вони гармонійно утворюють єдиний народ Китаю. І Компартія, за результатами 18-го з'їзду, поставила стратегічне завдання, щоб у процесі розвитку країни збулася кожна мрія багатонаціонального китайського народонаселення.

По-друге, 18-й з'їзд Компартії фактично дав старт стратегічній ініціативі «Один пояс і один шлях», яка сприяє співробітництву країн різних континентів і діалогу різних культур.

18-й з'їзд Компартії Китаю висунув також і багато інших ініціатив.

Але в контексті поставлених двох столітніх ювілейних цілей важливо також відзначити наступне.

По-третє, у 2012 році було поставлене завдання подвоїти ВВП за десятиліття.

Заодно таким чином обкатати нову модель розвитку, до якої Китай перейшов після глобальної кризи.

По-четверте, економічний розвиток країни має набути нової якості. І перш за все, має бути орієнтований на задоволення людських потреб.

Стратегічна мета побудови суспільства середнього достатку – суспільства сяокан до 2020 року була поставлена задовго до 18-го з'їзду.

Але у 2012 році був затверджений конкретний план реформ, як за вісім років вкластися у поставлені терміни, аби створити суспільство середнього достатку.

Китай в рамках реформ зосередився на розвитку внутрішнього ринку. Але з головною і принциповою специфікою: модель китайського розвитку є не просто ринковою, а перш за все, соціалістичною.

Китай – це передусім «соціалістична держава». А з 2018 року, за результатами конституційної реформи, цей курс затверджений в основі розвитку країни офіційно і фундаментально.

Побудова суспільства сяокан стає важливим етапом у розвитку Китаю і фактично основним кордоном до 100-річного ювілею Компартії Китаю.

За неповне десятиліття, з часу 18-го з'їзду, Китай фактично став найбільшою економікою у світі. У 2020 році номінальний валовий продукт перевищив 100 трильйонів юанів (15 трлн дол.). Таким чином, поставлені цілі щодо подвоєння ВВП фактично досягнуті.

Але головне досягнення – це перемога над бідністю.

Таким чином, Китай під керівництвом Компартії продемонстрував конкретний приклад успішності соціалістичної моделі, яка гарантує зростання народного добробуту в гармонії з економічним розвитком.

Як Китай переміг бідність

Перемога Китаю над бідністю – політично аж ніяк не «абстрактна», а на практиці реальна і конкретна, а також має міцне економічне підґрунтя.

При цьому також відзначимо, що перемога Китаю над бідністю забезпечена не тільки за внутрішніми китайськими загальнодержавними показниками, а й відповідає чинним міжнародно-правовим стандартам.

Перш за все, суспільство сяокан передбачає гарантії малого добробуту. Особливо, це політика «трьох без»: без голоду, без злиднів, а також без безробіття.

Ключовим критерієм боротьби з бідністю позначений рівень соціального благополуччя в селах. «Суспільство середнього достатку настане тоді, коли всім селяни будуть добре жити», – красномовно звучить сучасна китайська приказка.

Дисбаланси в економічному розвитку між містом і селом є однією з основних проблем у розвитку Китаю. (Слід зазначити, що ця проблема характерна також у багатьох інших країнах). Китайські села були найбільш соціально вразливими. І саме допомога селянам була позначена як основний пріоритет в політиці з боротьби з бідністю.

За критеріями Світового банку, межею бідності вважають існування на 1,7 дол. на день. У китайському вимірі – це 2300 юанів на рік (у цінах 2011 року) і 4000 юанів (у цінах 2020 року).

У 2012 році середня зарплата робітників у Китаї складала 656 дол. (4134 юанів), за даними Міжнародної організації праці (МОП, ILO).

У 2020 році середня зарплата в Китаї, за офіційними державним статистичними даними, склала 7540 юанів (1065 дол.) на місяць (90500 юанів і 12765 дол. на рік).

МОП констатує стійку тенденцію до стрімкого зростання зарплат по всіх країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону впродовж останнього десятиліття. І особливо, найбільшу динаміку зростання зарплат показує Китай.

Є також позитивна динаміка росту і китайських мінімальних зарплат. Згідно з китайськими законами, мінімальні зарплати встановлюються на місцевих рівнях, розрізняються залежно від провінцій і оновлюються кожні два роки. До теперішнього часу найвища мінімальна зарплата – в Шанхаї (2480 юанів), а найнижча – в провінції Ґуансі (1680 юанів).

У 2020 році Китай за розмірами середніх зарплат вийшов на рівень, який можна порівняти навіть з деякими країнами Євросоюзу і тим більше, обігнавши простір пострадянських країн.

До 2012 року в Китаї у стані бідності залишалося близько 90 мільйонів людей. А на початку грудня нинішнього року Сі Цзіньпін оголосив, що в Китаї, за вісім років реформ, з бідності вивели більше 100 мільйонів людей. Всього ж за сорок років реформ і відкритості з бідності виведено понад 800 мільйонів людей.

Таким чином, 2020 рік зафіксував головне досягнення китайського розвитку: побудова суспільства середнього достатку сяокан і повну перемогу над бідністю.

Слід також зазначити, що середній достаток забезпечений не тільки перемогою над бідністю, а й, зокрема, зростанням доходів і збільшенням зарплат.

У Китаї також загалом підвищена система соціальних стандартів.

Так, у Китаї базове пенсійне забезпечення охоплює вже 1 мільярд китайських громадян. І це на даний момент найбільша у світі державна система пенсійного забезпечення.

Система обов'язкового базового медичного забезпечення, у свою чергу, охоплює вже 1,3 мільярда китайських громадян. Нинішня епідемія Covid-19 стала найбільш серйозним випробуванням для молодої китайської системи медзабезпечення, продемонструвавши її функціональність і стійкість.

Є також стрімкий розвиток у сфері освіти. З одного боку, благополучно функціонує загальнокитайська сфера середньої (шкільної) освіти. Але з іншого боку, розширюється також доступ до вищої освіти. І вищу освіту в Китаї підвищено під міжнародні стандарти (як у природних, так і в гуманітарних науках).

Наука і освіта, а також інновації є однією з основ розвитку Китаю. І зокрема, фактором досягнень у багатьох сферах.

Слід також зазначити, що епідемія Covid-19 стала взагалі найбільшим випробуванням китайських реформ під головуванням Сі Цзіньпіна. Проте, як бачимо, цілі, поставлені 18-м з'їздом Компартії, виявилися досягнуті. Навіть в умовах турбулентної міжнародної ситуації.

При цьому важливо підкреслити, що боротьба з бідністю є загальносвітовим завданням, яке поставили перед міжнародною спільнотою Цілі сталого розвитку ООН. І Китай фактично домігся перемоги над бідністю рівно на десять років раніше за граничний дедлайн Об'єднаних Націй.

Нагадаємо, Цілі сталого розвитку ООН були затверджені у 2015 році. І поставлені до 2030 року.

Всього Організація Об'єднаних Націй визначила 17 Цілей сталого розвитку.

Але ліквідація бідності та голоду, а також гарантії медзабезпечення і благополуччя фактично є основними для досягнення подальших цілей.

Таким чином, Китай фактично продемонстрував усьому міжнародному співтовариству досвід у досягненні цілей розвитку. Успішний досвід, який гарантує модель соціалістичного економічного розвитку, в одній гармонії з народною демократією.

***

100-річчя Комуністичної партії – це тільки перший столітній ювілей в історії Китаю. Цей ювілей фіксує досягнення нового рівня розвитку.

І відкриває новий етап до подальших нових цілей, завдань, а також ювілеїв.

2021 дає старт новій (чотирнадцятій) «п'ятирічці».

Китай і весь світ входить в нове (третє) десятиліття XXI століття.

Китай вже позначив 2035 рік, як поворотний момент у побудові екологічно чистої економіки і збереження гармонійного біологічного різноманіття природи.

Китай рухається до свого головного 100-річного ювілею та досягнення столітніх цілей.

У 2049 році Китайська Народна Республіка відзначить сто років з часу заснування.

Ігор Шевирьов