«Легенди Китаю» — ілюстрована серія улюблених історій китайських дітлахів

Китайські діти, як і їх однолітки у всьому світі, люблять гратися у супергероїв. Але тут поряд із західними спайдерменами, халками та капітанами Марвел, бігають і свої легендарні герої. Чи не найпопулярнішим серед них є Король мавп Сунь Укун. Він не боявся нікого і нічого — погрожував морському Царю драконів, навів свій лад у небесних стайнях, поїв чарівні персики у Небесному саду й влаштував заколот у Небесному палаці. Так оповідається в китайських легендах. А в одному з чотирьох класичних романів Китаю «Подорож на Захід» Сунь Укун долає всіляку нечисть, допомагаючи танському монаху Сюаньцзану в його паломництві до Індії. Усе це й створило легендарному герою образ пустотливого та справедливого шибайголови, бунтівника, який не терпить примусу і штучних обмежень. Тепер він може полюбитися й українським юним читачам. Легенду про Сунь Укуна (у цій книжці його ім’я перекладене як Свень Вукон) можна тепер прочитати українською — у перекладі Мар’яни Савченко. Книжка «Король мавп» — частина ілюстрованої серії «Легенди Китаю», яку випустило минулого року сходознавче видавництво «Сафран».

Інша книга з цієї серії — «Лотосовий ліхтар». Сюжет цієї легенди теж добре знаний у Китаї. За нею написано чимало п’єс у жанрах традиційної драми, ставлять танцювальні спектаклі та знімають фільми. А оповідає вона про те, як небесна богиня Саньшенму спустилася на землю і вийшла заміж за земного юнака. Незабаром у них народився син Ченьсян. Це не сподобалося брату богині богу Ерлану, він відібрав чарівний лотосовий ліхтар, покарав Ченьсяна та матір-богиню й ув'язнив її під горою Хуашань. Утім бог грому допоміг Ченьсяну врятуватися. Той виріс, відвоював у дядька Ерлана лотосовий ліхтар та визволив матір.

Завершує серію «Легенда про Дзінвей» — зворушлива історія про доньку Полум’яного імператора, яка перетворилася на пташку і намагалася засипати море, кидаючи у нього гілки та камінчики. Так вона хотіла помститися Царю драконів, що позбавив її життя, втопивши у тому ж морі. Подібні мотиви не поодинокі в китайській міфології. У ній чимало легендарних героїв, які власним прикладом показували, що довколишній світ можна змінювати, аби покращувати життя людей. Наприклад, лучник Хоу-Ї збив 9 сонць і позбавив людей посухи, а легендарний правитель Юй створив сітку каналів і приборкав повінь. Нехай пташка Дзінвей так моря й не засипала, утім вона донині залишається символом наполегливості та нескореності духу.

Час минав, і зустрівся Дзінвей Буревісник.

Скоро в їхнім гніздечку зробилося тісно —

Там малеча пухната на крильце спиналась,

Тата й мама швиденько догнати узялась.

Всі дівчата — маленькі затяті Дзінвей,

Носять камені в море по нинішній день.

А хлоп’ята — сини Буревісника щирі,

Небо крилами крають і в бурі, і в штилі.

Чому з-поміж усіх китайських легенд автори серії видань обрали саме ці три історії та чому українським дітям варто їх прочитати, ми запитали в авторки перекладу Мар’яни Савченко:

Розпочинаючи роботу над серією, нам по-перше було важливо відібрати ті легенди, які вже давно стали класичними сюжетами в Китаї, але не є широко відомими українським читачам. Насправді все почалося зі зворушливої легенди про доньку імператора Яньді. Адже якщо ім’я Суня Укуна знайоме принаймні деяким батькам маленьких читачів, то сильний образ дівчинки, яка бореться за справедливість — досить неочікувана й варта уваги історія.

По-друге, працюючи над перекладом адаптованих дитячих версій легенд, захотілося зробити так, щоб скорочені міфологічні сюжети не загубилися посеред яскравих сучасних ілюстрацій. Отже, прозові тексти «Легенди про Дзінвей» і «Лотосового ліхтаря» стали поетичними, за що я вдячна видавництву «Сафран» і неймовірно талановитій редакторці Юлії Джугастрянській, яка змогла філігранно вдосконалити мій переклад. Тепер китайський оригінал, як на мене, істотно поступається нашій українській версії.

Я вірю, що китайські герої та казкові персонажі припадуть до душі українським дітлахам, адже сповідують вони універсальні цінності, але водночас привідкривають дверцята в зовсім іншу культуру. Також у цих легендах є невичерпний потенціал для подальшого дослідження китайської літератури, філософсько-релігійної думки та мистецтва. Я сподіваюся, що наші читачі не зупиняться на книжках серії, а підрісши, продовжать дізнаватися про Китай через інші твори та медіа.

Автор статті: Олександр Николишин

Українська редакція Медіакорпорації Китаю