Ієрогліф дня – 日 «сонце»

Ось такий кружечок з цяткою посередині – один з найдревніших ієрогліфів, залишених давніми китайцями на черепашачих панцирах і кістках биків у часи правління династій Шан (1600-1046 роки до н.е.) і Західної Чжоу (1046-771 роки до н.е.). Для їх позначення використовується спільна назва 甲骨文 (цзяґувень) «написи на панцирах черепах і кістках», адже 甲 (цзя) – це панцир черепахи, а 骨 (ґу) – кістка. Саме вони дали початок розвитку ієрогліфічної писемності, що використовується у Китаї донині.

Частина з цих найдавніших ієрогліфів – піктограми, тобто малюнки, що на письмі передають певне значення. Одним з них і знак, що означав «сонце». Кружечок повторював круглу форму сонця, а цятка посередині – промінь, що посилало воно на землю.

Разом з тим, як змінювалася китайська писемність, змінювався й вигляд ієрогліфа, що позначав «сонце». І хоча нині цей писемний знак втратив свою круглу форму й виглядає ось так – 日, варто лиш тріши «підключити» фантазію, і в ньому так само можна розгледіти променисте сонце, яким його бачили древні китайці тисячі років тому.

Еволюція ієрогліфа 日 «сонце» у різних стилях написання: