【Життя звичайних китайців】Боротьба з бідністю в Китаї: диво овочевого розвитку на високогір'ї

У 2020 році Китай має намір повністю ліквідувати бідність і побудувати суспільство середнього достатку. Робота в цьому напрямку йде в різних районах країни, наприклад – в Тибетському автономному районі, де сьогодні овочева промисловість отримала бурхливий розвиток.

20 років тому овочі для тибетців були великою рідкістю. Тоді в Тибеті вирощували лише редьку, картоплю й деякі види інших овочів, місцеві жителі з відрядження з інших міст країни зазвичай привозили додому овочі. Можна сказати, в той час овочі були дорожчими за м'ясо.

А сьогодні, завдяки невпинним зусиллям, за понад 20 років овочева промисловість в Тибетському автономному районі отримала бурхливий розвиток.

У 1998 році кадри з міста Цзінань провінції Шаньдун, спрямовані на надання допомоги повіту Пелам міста Шиґадзе, запропонували запозичити передові технології вирощування овочів з Шаньдуна і розвивати овочеву індустрію у високогірній місцевості.

Крім Пелама, у Нґарі, Наґчу та інших округах Тибету овочева промисловість теж отримала сприятливий розвиток. У 2019 посівна площа овочів у Тибеті склала 26 тисяч гектарів, а обсяг виробництва досяг 970 тисяч тонн. Коефіцієнт самозабезпечення овочів у сезони літа та осені у головних містах і селищах Тибетського автономного району досяг понад 85%, а взимку і навесні – близько 65%.

Зараз на столах простих місцевих жителів лежать огірки, помідори, кабачки, білокачанна капуста та інші свіжі й недорогі овочі. Обідні столи тибетців стали «багатшими».

Згідно з даними статистики, очікувана середня тривалість життя в Тибеті перевищила з колишніх 35,5 років до нинішніх 70,6 років. На думку громадськості, крім покращення медичних умов і вдосконалення системи соціального забезпечення, постійна вживання в їжу овочів і регулювання структури харчування відіграли важливу роль для підвищення очікуваної середньої тривалості життя тибетців.