Варто нагадати, що серед «Восьми великих місцевих кухонь» Сичуаньська кухня має давню історію, поширена по всьому Китаю і користується великою популярністю за кордоном.

       Сичуаньські страви зазвичай готуються з додаванням червоного перцю і інших приправ. Вони відрізняються різними смаками такими, як «дивним» смаком, запашно-гірким смаком, кисло-гірким смаком і т.і. Всім відомі такі страви, як «м'ясо з ароматом риби», «м'ясо гунбао», курка з «дивним» смаком. Недаремно говорять: "Продукти в Китаї, аромати в Сичуані". 

       Різноманіття смакових відтінків – важлива особливість страв Сичуаньської кухні. В сичуанських стравах існує велика різниця між міцним і слабким смаковими відтінками.

       Для приготування блюд Сичуаньської кухні не можна обійтися без сухого, запашного, меленого перцю. Візьмемо, наприклад, гострий смак. Запашний перець застосовується досить часто. Інколи він грає головну роль в страві, інколи – другорядну, а в більшості випадків він використовується – у вигляді приправи.

       У Сичуаньській кухні страви готуються з урахуванням того, хто їх буде їсти, а також вибір залежить від сезону. Взимку та на весні, коли погода холодна, віддають перевагу стравам з кріпким гострим смаком; влітку і восени при спекотливому кліматі – ледве гострим. У Сичуаньській кухні застосовується різноманітне співвідношення приправ. У міцному смаку відчувається слабкість, а в слабкому – міцність. Міцний смак не дає людям жирного відчуття, і слабкий – не означає прісний. Тому Сичуаньські страви набули популярності, з одного боку, завдяки своїм міцним, гострим смаковим відчуттям, а з іншого, свіжим, рідким смаком. Ті, хто спробував сичуаньські страви, довго їх не забувають і хвалять без кінця.