В епоху династії Пізня Хань в столиці Китаю Лояні часто траплялися землетруси, які завдавали великої шкоди місцевим жителям. У народі панував страх з приводу цього таємничого явища природної стихії. Імператор, не знаючи, чим він прогнівав Небесного владику, вирішив підвищити оподаткування по всій країні, щоб зробити багаті жертвопринесення. 

　    В цей час в Китаї жив видатний вчений на ім'я Чжан Хен, який займався не лише астрономією, але і географією, механікою, математикою і сейсмологією. Він вважав, що землетрус – це всього лише одне з природних явищ, яке варто вивчати. Часті землетруси в Китаї сприяли дослідженням Чжан Хена, він вивчав спосіб прогнозування цих страшних стихійних лих. Після багатолітніх шукань він створив перший в світі сейсмограф, який, як свідчать джерела, точно передбачив декілька землетрусів, які сталися в Лояні, а також великий землетрус в Ґаньсу. Прилад Чжан Хена складався з порожнистої кулястої мідної судини, усередині якої був вертикально поміщений маятник.  

　　 До маятника примикали 8 пружини-важелів, виведених назовні. До зовнішнього кінця кожного важеля була прикріплена металева голова дракона, в пащі якого знаходилася мідна кулька. Відхилення маятника убік під впливом сили землетрусу приводило до натиску одного з важелів, який внаслідок цього змінював своє положення. Рукоятка важеля у вигляді голови дракона механічно відкривала пащу і з неї випадала кулька, що потрапляла до рота однієї з 8 жаб, розміщених у підстави судини. По тому, який з драконів випльовував кульку, дізнавалися, в якому з восьми напрямів станеться землетрус. 

　　 Саме з того часу китайці почали вести спостереження за землетрусами за допомогою цього протосейсмографа.