Одного дня відомий лікар Бянь Цює приїхав відвідати правителя Цай Хуань-ґуна. Він оглянув Хуань-ґуна і сказав: «Я бачу, що ви страждаєте шкірною хворобою. Якщо ви не звернетеся негайно до лікаря, боюся, що вірус хвороби проникне глибоко в тіло». Хуань-ґун не звернув уваги на слова Бянь Цює. Він відповів: «У мене все гаразд». Почувши слова князя, лікар Бянь Цює попрощався з ним і віддалився. А Хуань-ґун пояснив своєму оточенню, що лікарі часто лікують людей, у яких немає жодних хвороб. Таким чином, ці лікарі привласнюють собі заслуги і претендують на винагороди. 

　　  Через десять днів Бянь Цює знову відвідав князя. Він сказав Цай Хуань-ґуну, що його хвороба вже перейшла в м'язи. Якщо він не лікуватиметься, то хвороба протікатиме особливо гостро. Хуань-ґун знову не послухався Бянь Цює. Адже він не визнавав докторів. Через десять днів, під час третьої зустрічі з князем Бянь Цює сказав, що хвороба вже досягла кишечника і шлунку. І якщо князь як і раніше упиратиметься, то хвороба перейде в найважчу фазу. Але князь як і раніше був байдужим до порад лікаря. 

　　  Через десять днів, коли Бянь Цює здалеку побачив Цай Хуань-ґуна, він в страху тікав. Князь послав до нього слугу, щоб запитати, чому він, не кажучи ні слова, втік. Лікар відповів, що цю шкірну хворобу спочатку можна було лікувати лише за допомогою відвару з цілющих трав, зігріваючого компресу і припікання. А коли хвороба досягає м'язів, її можна лікувати акупунктурою. Якщо заражені кишечник і шлунок, то їх можна лікувати, випивши відвар з цілющих трав. А коли хвороба перейде у кістковий мозок, то у всьому винен сам хворий, і жоден лікар вже не допоможе. 

　　  Через п'ять днів після цієї зустрічі князь відчув біль у всьому тілі. В цей же час він пригадав слова Бянь Цює. Проте лікар давно вже сховався в невідомому напрямі. 

　　  Ця притча вчить тому, що людина повинна негайно виправляти свої помилки і промахи. А якщо людина уперто тримається своїх помилок, це призводить до плачевних результатів.