На зміну епохам династії Ся і Шан прийшла епоха Чжоу. Це третя епоха китайської давнини, що почалася 1027 р. до н.е. У 256 р. до н.е. на зміну Чжоу прийшла династія Цінь. Епоха Чжоу тривала 770 років. Межею Чжоу служить перенесення в 771 р. до н.е. столиці шанів на схід, до м. Ло- ї (нинішній Лоян). Перший період --- Рання (Західна Чжоу; ХІ ст. --- 771 р. до н.е. ) другий період --- Пізня (Східна Чжоу; 771 --- 256 рр. до н.е.) Східна Чжоу поділяється на періоди Чуньцю і Чжаньґо. 

　　 Західна Чжоу проіснувала з 1027 по 771 р. до н.е. і тривала 257 років. Після перенесення столиці в місто Хао (на цей час північно-західний район м. Чаньань пров. Шаньсі), перший західночжоуський монарх, син Вень-вана (його звали Фа), що увійшов до історії під ім'ям У-вана, очолив війська і в битві при Мує здолав військо останнього шанського вана-правителя Чжоу Сіня. Незабаром після перемоги над Шан У-ван помер, залишивши правителем-регентом при малолітньому синові Чен-вані свого брата Чжоу-гуна. Саме Чжоу-гун успішно вирішив проблему закріплення влади чжоусців. Він здійснював походи з метою захоплення нових територій. 

　　З існуванням в ранньочжоуському Китаї громадського землеволодіння і практикою земельних переділів пов'язують так звану систему "колодязних полів" («цзінтянь»). 

　　 Період Чуньцю ("Весни і осінь") продовжувався з 770 по 476 р. до н.е. З розвитком економіки і зростанням кількості населення країни розгорнулася боротьба за гегемонію окремих царств. Ситуація в країні змінилася. Сталися зміни і в економіці: з'явилися залізні сільськогосподарські знаряддя. Була поширена оранка на биках. Швидко розвивалася іриґація. Підвищилася врожайність сільськогосподарських культур. Період Чуньцю характеризується роз'єднаністю країни, охопленої міжусобними війнами. 

　　 В період Чуньцю народився перший в історії Китаю філософ і педагог --- Кун-цзи, тобто Конфуцій (551--- 479 рр. до н.е.). Кун-цзи висунув власну теорію відносно етики і суспільно-політичного життя. Спираючись на чжоуську модель ідеологічних цінностей, на пріоритет етичних норм, він запропонував як основу успішного розвитку принцип постійного самовдосконалення. 

　　 Нагадаємо про те, що, згідно з традицією, з початку створення впливових князівств Чжао, Хань і Вей, які розділили між собою в V ст. могутнє князівство Цзінь, і до об'єднання семи сильних князівств в Китаї тривав період Чжаньґо. 

　　 В період Чжаньґо (Царств, що воюють) обстановка в країні сильно змінилася. У Китаї існували 7 головних князівств: Цінь, Чу, Хань, Чжао, Вей, і Ці. В цей період у князівствах відбувалися реформи і впроваждувалися нововведення. Радикальні реформи проходили в князівстві Цінь; їх проводив Шан Ян (помер у 338 р. до н.е.). Реформи сприяли різкому посиленню держави і його війська.  

　　 В період Чуньцю і Чжаньго з розвитком продуктивних сил китайського суспільства великі зміни відбувалися в економіці і культурі, що викликало, у свою чергу, підйом філософської і наукової думки. Цей період по праву вважається "золотим століттям" китайської культури. В цей період на ідеологічному фронті спостерігалося «суперництво всіх шкіл», яке почалося приблизно в кінці періоду Чуньцю, досягло найвищого розквіту до середини періоду Чжаньго і закінчилося в кінці цього періоду. 

　　 Якщо говорити про «всі школи», тобто про існуючі філософські напрями, то Бань Гу в розділі «Короткі відомості про філософів» (Чжуцзи люе, Хань-шу, гл. 30) зводить їх до десяти напрямів, серед яких головними були шість, названих Сима Танем «шістьма школами»: школа «людей служивих» («жуцзя», в перекладах звана школою конфуціанців), школа моїстів — «моцзя», школа даосів — «даоцзя», школа «законників» (легистів) — «фацзя», школа «номіналістів» — «мінцзя» (часто звана також школою софістів) і школа «прибічників вчення їнь і ян» (натурфілософи) — «їньянцзя».  

       «Суперництво всіх шкіл» на ідеологічному фронті в період Чуньцю—Чжаньґо і особливості філософської боротьби, що відбувалася, показують, що розвиток стародавньої китайської філософії вступив в новий, важливий історичний етап. Зміст і форми філософської боротьби в цей період глибоко вплинули на всю філософію періоду після династій Цінь і Хань. Тому вивчення філософських ідей періоду Чуньцю Чжаньго - це основа для вивчення історії китайської філософії. 
З початку 230 р. до н.е. князь ціньського князівства Їн Чжен почав об'єднувати всю країну. За 9 років він, знищивши 6 князівств, об'єднав країну в імперію в 221 р. до н.е. Так, в результаті успішних воєн, завершилася епоха феодальної роз'єднаності і вся Піднебесна опинилася в руках Їн Чжена.