Тибетська опера тибетською мовою називається «ацзіламу»; ця словосполука означає «старша сестра» або «богиня». Скорочена назва тибетської опери – Ламу. Мистецтво опери Тибету має давню історію і багато напрямів і видів. Вона відрізняється національними особливостями. «Принцеса Вень Чен», «Принц Носан» та інші шість опер стали найвідомішими класичними творами тибетської опери. Музика і мелодії пісень справляють на глядачів сильне враження. Маски і костюми – яскраві, незвичайні.  
          Тибетська опера має глибоку культурну основу і є комплексним, синтетичним мистецтвом, яке відображає події в народних піснях і танцях. У XV ст. ченець однієї з течій буддизму Тибету Тандунцзебу на основі буддійської оповіді сам поставив балетно-вокальну виставу з казковим сюжетом. Вони виступали в різних місцях. Так сформувався прототип тибеттської опери. Завдяки подальшим розробкам, збагаченню і підвищенню виконавського рівня багатьох народних акторів і майстрів опера Тибету сильно змінилася і не має вже первинного характеру. У сучасній тибетській опері представлені драматургія, танець, різні мелодії, костюми, маски, а також акомпанемент і супровід оркестрів. Це багатогранна вистава.