Скотарство займає перше місце в сільському господарстві Тибету. Проте землеробство теж розвинене. Землеробство в Тибеті носить особливий характер, розвиваючись в умовах високогірного холоду, а тому має помітні реґіональні і географічні відмінності. Землеробство в Тибеті, головним чином, розвинене в долинах річок, де є сприятливі природні умови. Головна сільськогосподарська культура – голозерний ячмінь. Садять і інші культури: пшеницю, рапс, горох, а також в невеликих кількостях рис і кукурудзу. Зокрема, під голозерний ячмінь зайняті великі площі, до того ж цей злак має високу морозостійкість. Сіяння його здійснюється в районах, що розташовані на висоті 2500-4500 м над рівнем моря.