"Вовк-тотем"

Доброго дня, шановні радіослухачі! Це наша спеціальна програма «Сім книг на зиму». Я ваша ведуча Лі Сянь. У програмі ми будемо знайомити вас с сімома китайськими книгами, які вже перекладені українською та опубліковані в Україні. Сьогодні ми познайомимо вас з книгою «Вовк-тотем».

Книга «Вовк-тотем» Цзян Жуна видавалась у Китаї понад 150 разів. Її загальний тираж склав п'ять мільйонів екземплярів, крім цього були надруковані 15 млн піратських копій. Після її виходу в світ у 2004 році книга 479 тижнів поспіль перебувала у десятці китайських бестселерів. Цю книгу перекладено більш ніж 40 мовами світу, у тому числі українською. У перекладі Надії Кірносової книгу «Вовк-тотем» у 2016 році випустило видавництво «Фоліо». У 2015 році за мотивами роману вийшов однойменний фільм, режисером якого став Жан-Жак Анно, а головні ролі виконали Фен Шаофен і Доу Сяо.

Автор роману «Вовк-тотем» підписується псевдонімом Цзян Жун (справжнє ім'я Лу Цзямінь). Це перша книга письменника. Вона заснована на особистих спогадах. Робота над твором тривала 6 років. Дія роману розгортається в середині 60-х років минулого століття в степах автономного району Внутрішня Монголія, одному з найвіддаленіших регіонів країни. Книга показує широку панораму життя в степу Внутрішньої Монголії, розкриває відносини між кочівниками і новими поселенцями, тваринами і людьми, природою і цивілізацією.

Після першого видання цей роман став предметом широкої дискусії серед літературознавців Китаю. «Вовк-тотем» був опублікований в складний історичний момент, коли в країні починався процес комерціалізації, зазначив знаменитий літературознавець, заступник голови Спілки китайських письменників Лі Цзінцзе. На його думку, цей роман фактично відповідає на тривогу, яка охопила китайську націю в той період.

А зараз пропоную вам послухати уривок з цієї книги, який прочитає Олександр Николишин.

Коли Чень Чжень рвучко повернув голову, щоб подивитись углиб ущелини, він ледь не впав з коня від страху. На засніженому схилі, не далі, ніж за 40 метрів від нього, у світлі вечірньої заграви йому раптом явилася велика зграя лютих монгольських вовків. Їхнє хутро сяяло золотом. Вони всі чи прямо, чи скоса дивилися на нього. Встромлюючи в нього свої гострі конусовидні погляди, аж він від того почувався їжаком. Найближче до нього якраз були кілька величезних вовків, розміром з леопарда. У порівнянні з вовками, яких він бачив у Пекінському зоопарку, ці були вдвічі грубші, наполовину вищі й уполовину довші. Якоїсь миті більше десятка великих вовків, котрі сиділи на снігу, раптом одночасно підвелися, і їхні хвости – від першого до останнього – настовбурчилися, ніби шаблі. Готові бути вийнятими з піхов. Усім своїм виглядом вони засвідчували, що зайняли командну висоту й готові кинутися на ворога. У зграї вовків вирізнявся білий вовк-ватажок, оточений іншими вовками. Його шия, груди й живіт були сіро-білими, тому він випромінював біло-золоте світло, що різало очі, а разом з ним і страшний авторитет лиходія.

(При написанні статті, частково використовувалась інформація з сайту «Женьмінь Жибао».)

 

© China Radio International.CRI. All Rights Reserved.
16A Shijingshan Road, Beijing, China. 100040