Цього року виповнюється 50 років з дня утворення Тибетського автономного району. Протягом півстоліття в Тибеті відбулися величезні зміни майже у всіх сферах життя суспільства: в сфері житла, в економіці, інфраструктурі, бюджетних доходах, транспортному зв'язку, в екології, туристичної індустрії і т.д.

Кілька фактів, які підтверджують цю інформацію:

Факт 1: Обсяг внутрішнього валового продукту в районі виріс у 68.5 разів.

У 1965 році внутрішній валовий продукт в Тибеті склав 327 млн юанів. До 2014 року ця цифра досягла 92 трлн юанів, збільшившись у 68.5 разів порівняно з 1965 роком. Середнє річне зростання — 12%. ВВП активно зростав після 1994 року, коли відбулося третє робоче засідання з питань розвитку Тибету, проведене ЦК КПК. Протягом 21 року зростання ВВП не знижувалося нижче 10%.

Факт 2: На стратегічно важливі інфраструктурні об'єкти було виділено близько 600 трлн юанів.

Відповідно до плану соціально-економічного розвитку Тибетського АР, центральний уряд Китаю віддав наказ реалізувати низку важливих проектів стратегічного значення, завдяки чому значною мірою покращилася базова інфраструктура в автономному районі. З 1965 по 2014 рік загальний приплив інвестицій в будівництво інфраструктури склав 594 трлн. юанів.

Факт 3: У 2014 році частка валового продукту Тибету — 13.5% від ВВП всієї країни

З моменту утворення автономного району Тибету безперервно збільшується обсяг державних субсидій місцевому уряду. З 1965 по 2014 рік центральний уряд Китаю виділив місцевому уряду з державного бюджету субсидії в розмірі 600 трлн юанів.

До 1989 року в Тибеті відзначалося негативне зростання надходжень до місцевого бюджету. Лише з 1989 року зростання почало відновлюватися. У 2014 році цей показник досяг 12,4 трлн юанів. У той же час, частка доходів місцевого бюджету у відношенню до обсягу ВВП зросла з 0.6% у 1989 році до 13.5% у 2014 році.

Факт 4: Сумарний обсяг промислового виробництва досяг 15 трлн юанів

Раніше в Тибеті не існувало так званої «сучасної промисловості». Після отримання автономного статусу, тибетська промисловість почала стрімко розвиватися, одночасно строго дотримувалися вимоги щодо захисту навколишнього середовища. В даний час в автономному районі, в цілому, функціонує власна промислова система, що охоплює гірничорудну промисловість, виробництво морепродуктів, традиційні промисли, тибетську медицину. Загальний обсяг промислового виробництва в районі зріс з 9 млрд юанів у 1965 році до 15 трлн юанів у 2014 році, річний приріст — 16%.

Факт 5: Протяжність автомобільних доріг досягла 75 тис. кілометрів.

50 років тому в Тибеті не було жодної асфальтовій автодороги. Після півстолітнього розвитку протяжність автомобільних доріг досягла 75 тисяч кілометрів. В даний час існує дорожня мережа, центром якої є Лхаса. На сході від цієї дорожньої системи розташовані провінції Сичуань і Юньнань, на заході лежить Цінхай-Тибетський автономний округ. На автомобілі можна доїхати від Лхаси до Непалу та Індії. Завдяки мережі автодоріг можна з легкістю дістатися практично в усі міста і повіти району. Крім цього, функціонує залізниця Цінхай-Тибет і Лхаса-Жикаце, також відкрито 58 міжнародних і внутрішніх прямих рейсів, які дозволяють зблизити Тибет з іншими містами Китаю і з усім світом.

1 2

Роздрукувати

На головну сторінку