В: Доброго дня, дорогі радіослухачі, в ефірі програма «你说我说大家说, 我们一起说汉语». Я - ведучий Володимир, а поруч зі мною - моя колега - Лі Сянь.

Л: Привіт, дорогі друзі. Рада зустрічі з вами в програмі «Ми всі говоримо китайською». У нашій передачі ми вивчаємо китайську мову, а також знайомимося з культурою Китаю.

В: Добре, Лі Сянь, тоді давай починаємо нову серію радіо-уроків! Як ти думаєш, про що нам варто поговорити на цьому тижні?

Л: Володимире, спочатку запитання до тебе: ти часто їздиш в Пекіні метро?

В: Так, часто. Адже Пекін - велике місто з пробками. А метро пробки не страшні. Я знаю майже всі лінії пекінського метрополітену.

Л: А чи бачив ти станцію Цзяньґомень на 1-й лінії, яка прикрашена великим мозаїчним панно.

В: А-а, ти маєш увазі на мозаїку під назвою «Чотири великих винаходи стародавнього Китаю», так?

Л: Так. Всім відомо, що Китай - стародавня цивілізація, в давнину Китай вже володів високорозвиненою наукою і технікою. У країні було зроблено безліч найважливіших відкриттів і винаходів, найвідоміші - це «Чотири великих винаходи» «四大发明». Це компас, папір, техніка друкарства і порох.

В: Точно! Китай зробив величезний внесок у скарбницю світової культури. Лі Сянь, тоді давай, проведемо тематичну серію, що присвячена стародавнім винаходам.

Л: Думаю, що це чудова ідея! І перше слово для вивчення - це «наука і техніка стародавнього Китаю», китайською це «中国古代科技».

В: Так. «中国古代科技» - «наука і техніка стародавнього Китаю». «中国» - це «Китай», «китайський»; «古代» (gudai), це «стародавній», «давня епоха»; «科技» (keji) - це «наука і техніка», «науково-технічний», тому «中国古代科技», це «наука і техніка стародавнього Китаю».

Л: Щойно ми вже сказали, що компас, папір, техніку книгодрукування і порох називають «四大发明». Зараз ми розберемо цей вислів. Слово «四», цифра «чотири»; слово «大», означає «знаменитий», «великий»; а словосполучення «发明» означає «винахід», «відкриття». «四大发明» - це «чотири великі винаходи».

Л: Давайте почнемо з компаса, китайською - «指南针».

В: Добре! Спочатку розберемо слово «指南针». «指南针» (zhi nan zhen) - «магнітний компас». Слово «指», це «показувати», «вказувати»; «南», це - «південь»; слово «针» - це «стрілка», «покажчик». Лі Сянь, у мене запитання. Ми знаємо, що компас служить для орієнтування за сторонами світу. Він завжди показує точно на північ. А чому в Китаї компас називається: «стрілка, що показує на південь»?

Л: Хороше запитання, зараз поясню. До винаходу компаса не існувало приладів, за якими моряки могли б орієнтуватися в морі. Вони вираховували розташування судна по сонцю і зіркам. Дуже давно, ще в епоху Чжаньґо (476 - 221 рр. до н.е.), китайці виявили, що магнітна стрілка має особливість повертатися своїми кінцями в напрямку півдня і півночі. У III столітті до н.е. китайський філософ Хань Фейцзи так описував пристрій сучасного йому компаса, який називався «司南» «si nan», що означає «той, що відає півднем»: він мав вигляд ложки з магнетиту з тонким держаком і кулястою частиною. Ложка встановлювалася на ретельно відполірованій мідній або дерев'яній пластині, так що держак не торкався пластини. Підштовхнувши держак ложки, її приводили в обертальний рух. Заспокоївшись, компас вказував держаком точно на південь.

В: Тепер зрозуміло! Саме тоді вказівна стрілка показувала точно на південь, тому магнітний пристрій отримав назву - «той, що відає півднем» і така назва збереглася і використовується до цих пір, правильно?

Л: Так!

В: Я знаю, що в період Північної Сун (960-1127 рр.) мореплавці вже почали застосовувати компас, тоді в Китаї з'явилася стрілка компаса, що була виготовлена з штучного магніту. Китайці виявили, що ефект намагнічування спостерігається як при зіткненні заліза з магнітом, так і при охолодженні розігрітого до червоного стану заліза. Виготовлявся намагнічений компас у вигляді залізної рибки. Вона нагрівалася до червоного і опускалася в посудину з водою. Тут вона вільно плавала, вказуючи своєю головою сторону світу. При вторинному нагріванні рибка втрачала свої магнітні властивості.

Л: У такому вигляді китайський компас у XII столітті запозичили араби. На початку XIII століття «指南针» «прийшов» до Європи. Першими його перейняли у арабів італійські моряки. Від них компас перейшов до іспанців, португальців і французів, а пізніше - до німців і англійців. Спочатку компас складався з намагніченої голки і шматочка дерева, що плавав в посудині з водою. Незабаром здогадалися закривати цю посудину склом, щоб захистити поплавок від впливу вітру.

В: Так. Винахід компаса стало епохальним відкриттям для мореплавання, компас відкрив нову сторінку в історії мореплавства. У період династії Мін (1368-1644 рр.) китайський першопроходець Чжен Хе (郑和) повів кораблі на захід, у ХV столітті Колумб доплив до Америки, а Магеллан зумів обігнути земну кулю. Все це стало можливим тільки завдяки компасу.

Л: Хоча в наші дні на багатьох військових і торгових судах магнітні компаси замінені на гірокомпаси та електронні компаси, старий добрий магнітний компас як і раніше широко застосовується рибалками, яхтсменами, байдарочниками, любителями піших походів і альпіністами, компас не втратив свого значення і в топографії, геології, морській та льотній практиці.

В: Дорогі радіослухачі, в нашій сьогоднішній передачі ми вивчили кілька слів про науку і техніку стародавнього Китаю. Зараз давайте їх повторимо. «中国 古代科技» - «наука і техніка стародавнього Китаю»; «中国», це «Китай», «китайський»; «古代», це «старовина»; «科技» - це «наука і техніка». «四大 发明» - «чотири великих винаходи».

Л: Ще ми дізналися про один великий винахід стародавності «指南针» - це «компас». Слово «指» - це «показувати», «вказувати»; «南» - це сторона світу - «південь»; слово «针» - це «стрілка», «покажчик». А зараз настав час для нашої традиційної музичної паузи. Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі пісню під назвою «Компас» у виконанні сянґанської співачки Ґуань Сіньянь (关心妍).

Л: Дорогі радіослухачі, наша сьогоднішня передача добігає кінця. Чекаємо вас у нашій наступній програмі «Ми всі говоримо китайською». Всього вам доброго!

В: До побачення! 再见!

-0-