Цього року 24 і 26 березня, відповідно, в Китаї відзначили 55 років з дня народження 30-ту річницю смерті поета Хай Цзи. Що для китайської поезії означає це незабутнє ім'я? Чому зараз згадують Хай Цзи?

Хай Цзи 海子, його справжнє ім'я Ча Хайшен 查海生, народився 24 березня 1964 в селищі Ґаохе провінції Аньхой. Це типовий сільський район. У 15 років Хай Цзи поступив у юридичний інститут Пекінського університету. Вірші почав писати під час навчання в університеті. 1983 року після випуску отримав роботу на кафедрі філософії Китайського університету політології. За видатні досягнення в поезії Хай Цзи в 1986 році був відзначений особливою премією поетичного конкурсу в рамках Першого фестивалю мистецтв Пекінського університету. 1988 отримав заохочувальну премію журналу «十月» «Жовтень». 26 березня 1989 покінчив життя самогубством, кинувшись під колеса потягу в Шанхайґуані. Йому тоді було 25 років. Довгий час поезія Хайцзи була невідома світу, але саме його поезія стала проривом в історії нової китайської літератури 80-х років ХХ століття.

Тільки після смерті Хай Цзи його творчість отримала широке визнання і високу оцінку, стала предметом глибоких досліджень у наукових колах. 2001 року поезія Хай Цзи була відзначена вищою літературною нагородою Китаю - поетичної премією журналу «Народна література». Його вірші включені до 20 поетичних збірок, а також увійшли до університетських курсів «Вибраних творів сучасної китайської літератури». Вірш «Біля моря, де весна цвіте» "面朝大海, 春暖花开" включений до шкільних підручників. 

У сучасній китайській поезії Хай Цзи часто оцінюють як «символ поезії певної епохи» і як «поета зі світовим баченням, який зробив значний внесок у світову літературу». У новій поезії Китаю кінця 80-х років ХХ століття Хай Цзи займає особливе місце. Його творчість не тільки вплинула на ціле покоління поетів, а й повністю змінила концепцію поезії тієї епохи, ставши важливою складовою частиною китайської поезії. Творчість Хай Цзи стала визначним явищем, відрізнялася ліричністю і новаторством, була зрозумілою, що рідко траплялося в той час.

Поет Сі Ду西 渡 (Чень Ґопін陈国平) нещодавно так написав про силу впливу поезії Хай Цзи: «У Китаї немає музи поезії. Відсутня функція музи в старій китайській поезії покладалася на кількох визначних поетів, яких називали божествами поезії. Для поетів з душею патріотів таким божеством був Цюй Юань. Для тих, хто прагнув до самоти на природі таку роль виконував Тао Юаньмін. Для тих, хто прагнув до поетичного майстерності - це був Ду Фу. Лі Бо був божеством для всіх.

Народження нової поезії проявилося не тільки в поетичній формі, а й у революції поетичної мови, ще більше в самій природі поезії, зсуві суспільного статусу поета. Це також означає, що колишні класичні поети вже не могли виконувати функції поетичних муз. Але протягом тривалого часу нова поезія не створила нових божеств поезії для заміни старих. Як засновник нової поезії Ґо Можо, здавалося, відзначався цими якостями. На жаль, його поетичний геній виявився занадто короткочасним, а людське життя надто довгим. Місце нового поетичного божества поезії пустувало до появи Хай Цзи .

Сила впливу поезії Хай Цзи на читачів робила його гідним звання божества поезії. Для багатьох читачів Хай Цзи не просто один з багатьох поетів, але символізував поета, був зразком поета, їхні почуття до Хайцзи були не просто почуттями читачів до автора, але почуттями віруючих до божества. Незабаром після смерті Хай Цзи поет Сі Чуань передбачив, що Хай Цзи стане легендою нашого часу. Це пророцтво незабаром стало реальністю.

Хай Цзи мав необхідні якості, щоб стати божеством поезії: геніальність, легендарне життя і свобода висловлення у своїх текстах. Ці особливості за популярністю серед читачів наближають його до Лі Бо. Насамперед, Хай Цзи володів незаперечним поетичним даром. Коли Хай Цзи помер у віці 25 років, то ним уже були написані значні твори, блискучих творів. Але ще більш вражає те, що Лі Бо свої твори написав, в основному, коли йому вже було за 40. Крім того, наповнена правдою і вигадками історія кохання Хай Цзи, його трагічна смерть зробила життя поета легендою. Нарешті, в поезії він проявив свій вільний характер, відповідаючи уявленням людей про життя поета. 

Ставши божеством поезії, Хай Цзи мав багато нових особливостей, яких не було у старих поетів. Хай Цзи привніс в китайську поезію зовсім новий поетичний дух. Якоюсь мірою, це було повторенням нової міфології Ґо Можо, і відповідало місцю яке визначив для нової поезії її основоположник Ху Ши. Суть такої концепції у «формуванні совісті нації, яка ще не народилася». Це зближує Хай Цзи з такими поетами як Цюй Юань, Уолт Уітмен, які мали якийсь божественний дар. Саме це ставить Хай Цзи вище інших поетів.

А ще поезія Хай Цзи відзначається певною чистою. З одного боку це проявляється в його зосередженості на поезії, він віддається їй всім серцем, безкорисливо, з іншого боку, в чистоті почуттів і темпераменті молодості Хай Цзи. За цей темперамент Хай Цзи часто дорікали у поетичних колах, де говорили про нестачу майстерності, незрілість його поезії. Але читачів не хвилювали ці претензії, навпаки, вони перетворили Хай Цзи на божество молодості.

Ще поезія Хай Цзи особливо зворушила серця сучасних читачів її тугою за батьківщиною і тяжінням до землі. Хвиля урбанізації приносить у міста все більше і більше «сільської інтелігенції» (так Хай Цзи сам себе називав), яка відірвана від своїх рідних місць. Ця інтелігенція фізично покинула село, але її душа все ще блукає по рідній землі. Поезія Хай Цзи служить хорошою розрадою для таких людей. Це означає, що до тих пір, поки процес урбанізації в Китаї породжуватиме цю «сільську інтелігенцію», яка заблукала між містом і селом, неповторна чарівність поезії Хай Цзи не буде втрачена». 

Пропонуємо переклад найбільш відомих віршів Хай Цзи:

Жінки, яких міг бачити

Дівчата, яких міг бачити

дівчата у воді

прошу я на пшеничнім полі

очистити мої кістки

що наче з очерету пух

принести у футлярі скрипки

тих чистих жінок

яких міг бачити у потоці річковому

прошу за руку провести по полю

коли надії вже немає

то повертаюся додому на снопі пшениці

прошу порядок навести у кістках

та у червоній скрині повернути їх

як повертають ваше багате придане

але не кажіть моїй мамі,

яка на сіні, що притулила до дерева, одяг сушить.

我所能看见的少女

水中的少女

请在麦地之中

清理好我的骨头

如一束芦花的骨头

把他装在箱子里带回

我所能看见的

洁净的少女，河流上的少女

请把手伸到麦地之中

当我没有希望坐在一束

麦子上回家

请整理好我那凌乱的骨头

放入一个小木柜。带回它

象带回你们富裕的嫁妆

但是，不要告诉我

扶着木头，正在干草上晾衣的母亲

1  2  3  4