Чжан Айлін 张爱玲

Ще коли Чжан Айлін 张爱玲 (1921 - 1995) була школяркою, то крім літератури вона найбільше любила кіно. Її брат Чжан Цзицзін згадував, що біля її ліжка на полиці поруч з романами стояли американські журнали про кіно «Moviestar», «Sereenplay». У неї були листівки з фотографіями американських акторів 30-х 40-х років минулого століття: Грета Гарбо, Джоан Кроуфорд, Гарі Купер, Кларк Гейбл, Вів'єн Лі. Майже кожен фільм з їхньою участю вона дивилася. З китайських артистів їй подобалися Жуань Лінюй, Тань Їн, Чень Яньнянь, Ґу Ланьцзюнь, Ши Хуей, Лань Ма та інші.

У 17 років Чжан Айлін опублікувала першу свою статтю кінокритики «Про майбутнє анімаційних фільмів», в якій вона написала: «У анімаційних фільмів є нова перспектива. Є велике і рясне поле діяльності для освоєння мультиплікаторами. Майбутня мультиплікація не буде простою неусвідомленою розвагою для дітей. Анімаційні фільми зможуть відображати реальне життя, просувати геніальні ідеї, знайомити з результатами видатних досліджень, викликати інтерес до знань». Тут очевидна проникливість майбутньої письменниці.

Фільм «Нездійсненне кохання»«不了情»

У 1927 році Чжан Айлін написала в Шанхаї два сценарії. Один з них - це трагедія, другий - комедія. Всі вони пов'язані з ім'ям режисера Сан Ху桑 弧. «Нездійсненне кохання» «不了情» описує жінку, для якої кохання неможливе, «Хай живе пані!» «太太万岁» - це історія жінки, яка здатна на самозречення, але зазнала поразки. У цей період Чжан Айлін вирушила в Веньчжоу, щоб знайти своє перше кохання, людину, яку любила пристрасно. Пізніше вона описала його в романі «Маленьке возз'єднання» «小团圆» - це Хулань Чен. У той момент вона тільки що познайомилася Сан Ху.

Її знайомство з Сан Ху відбулося завдяки Ке Ліну. У «Маленькому возз'єднанні» Чжан Айлін побічно описала свою першу зустріч з Сан Ху: «Прийшов Яньшань, посміхаючись, сів поруч з нею, рухи його були занадто розмашистими, дещо перебільшеними, вона не тільки згадала Сюнь Хуа в трамваї, відчула, що той прийшов з поганими намірами, близько до того, щоб «задешево отримати задоволення», а вона, посміхаючись, дивилася кудись убік».

Чжан Айлін - талановита письменниця, яка відрізняється майстерністю в описі деталей життя. «Нездійсненне кохання» найкраще дозволяє зрозуміти її сімейне життя і емоційний стан. Це історія кохання Юй Цзяїнь з одруженим Ся Цзунюем, історія неможливого кохання. Зрештою, Юй Цзяїнь йде сама. У фільмі можна побачити багато паралелей з життям самої Чжан Айлін. Ся Цзунюй старше Юй Цзяїнь на 10 років, а Хулань Чен був на 15 років старший Чжан Айлін. У Ся Цзунюя була хвора дружина, з якою він не міг розлучитися, у Хулань Чена було дві дружини в Ухані, а ще зв'язок з японкою в Шанхаї.

Чжан Айлін у «Маленькому возз'єднанні» і «Молодому маршалі» «少帅» описала цей стан, коли між двома закоханими з'являється хтось ще: «Він взяв її за руку і пішов до дивана. Відстань двох витягнутих рук здавалося такою далекою, що дозволила йому зробити кілька кроків назад, вона виявила, що йде на чолі колони жінок. Його дружина та інші жінки? Але вони не визнають її. Вона приєдналася до них, як ніби вони становили рід людства» («Молодий маршал»). «Всі ці люди - математична точка, лише місце розташування, у них немає довжини, ширини. А у Цзюлі з її роздутим великим синім халатом з бавовни, є тільки довжина, ширина, товщина, але немає місця» («Маленьке возз'єднання»). Чжан Айлін показує своє збентеження - це досвід кохання з Хулань Ченом. У «Нездійсненому коханні» все це стає душевним станом Юй Цзяїнь.

Чжан Айлін у ранньому дитинстві відчула жорстке поводження батька і мачухи, а пізніше коли вона писала сценарії фільмів, то висміювала цих двох людей. У «Нездійсненому коханні» це також можна побачити. У фільмі батько Юй Цзяінь такий злий, підступний, розбещений, він прагнув з'їсти зятя. Образ злого батька з'являється і у фільмі «Хай живе пані!» і в «Червневій нареченій» «六月新娘». Юй Цзяїнь вийшовши заміж за Ся Цзунюя стає мачухою. Коли Чжан Айлін писала цей сценарій, то відчувала суперечливі почуття. Пізніше вона для режисера Дянь Мао написала сценарій фільму «Маленькі діти» «小儿女», в якому була історія мачухи. У своєму есе «Приватні розмови» «私语» Чжан Айлін написала: «Мій батько хотів одружитися. Вперше цю новину мені повідомила тітка літньої ночі на маленькому балконі. Я заплакала, бо прочитала дуже багато романів про мачуху, ніколи і не думала, що таке може статися зі мною. У мене було лише одне почуття: це у жодному разі не повинно статися. Якби ця жінка опинилася переді мною на балконі, то я неодмінно зіштовхнула б її з балкона і питання вирішене». «Я розділила світ на дві половини. Світло і пітьма, добро і зло, Бог і диявол. По відношенню до батька це має бути погано... завжди в другій половині дня була в кімнаті батька, довго сиділа там і відчувала, що тону все глибше і глибше».

Що стосується діалогів і сюжетної лінії у Чжан Айлін, то тут не варто багато говорити, побутові деталі, флірт між коханцями - все зроблено ґрунтовно і зі смаком. Тут можна порівняти з описом в одному із розділів книги Хулань Чена «Це життя»: «Я ніколи в чиїйсь присутності не називав її по імені, на людях говорив - Чжан Айлін. Вона сьогодні подзвонила мені, щоб я прийшов, я нічого не міг вдіяти, тільки вимовив перший звук Айлін і відчув ніяковість. Вона почула і здивовано промовила: «А?» Люди як квіти, хоча щодня зустрічаються, але кожного разу ніби заново, квітка лотоса хотіла вишукано сказати, ти мимоволі хотів назвати її, але коли вимовив її ім'я, то боявся потривожити весь цей величезний світ».

Фільм «Хай живе пані!» «太太万岁»

Сценарій фільму «Хай живе пані!» був написаний Чжан Айлін в шанхайський період. Ця робота також повністю відобразила в собі естетику і світогляд Чжан Айлін. В іншій статті вона назвала цей твір «рельєфним мистецтвом», «сумом тлінного світу», «зображенням життєвої суєти». У сценарії «Хай живе пані!» Вона пише: «Мені подобаються візерунки, які продаються на вулиці, їх вирізують з білого паперу, наклеюють на рожевий, мені подобаються ці невигадливі малюнки». Чжан Айлін якось сказала: «Життя таке - у нього свої візерунки, ми тільки можемо копіювати їх». Чжан Айлін говорила: «Щоб догодити китайському глядачеві, найважче не його низький смак або брак розуміння, але вони занадто звикли до легенд. На жаль, у фільмі «Хай живе пані!» немає химерних поворотів і героїзму минулого життя. Її історія, проста як візерунки на зрізі стовбура дерева».

Чжан Айлін та Ся Чжицін

Сценарії обох фільмів в цілому принесли їй триста тисяч юанів гонорару. Хоча у Чжан Айлін не було так багато грошей на життя, але з прощальним листом Хулань Ченові вона послала ці гроші. І написала йому: «Я більше не люблю вас... не буде більше листів, і я вас не побачу». Чжан Айлін подібно до того, як повернула гроші своїй матері, розірвала відносини з Хулань Ченом. Аж до того, що в середині 1927, вона та її тітка переїхали з тієї квартири, де сталося так багато всього, що пов'язано з Хулань Ченом. 10 грудня 1975 року Чжан Айлін в листі Ся Чжиціну написала про Хулань Чена: «Тридцять років не бачилися, все постаріли. Хулань Чен може назвати мене однією з його наложниць, ймовірно, в помсту за те, що я не відповідала на його численні листи». Пізніше Ґун Чжифан заради Сан Ху просив її руки, Чжан Айлін тричі похитала головою в знак того, що це неможливо і веліла, щоб він більше про це не говорив.

Чжан Айлін та Сан Ху

Фільм «Хай живе пані!» був дуже успішним. З точки зору сьогоднішнього дня, це перший в історії Китаю фільм, де так майстерно зображена звичайна жінка з середнього класу, яка під владою чоловіка і сім'ї постійно йде на компроміси. Хоча Чжан Айлін в Шанхаї більше не писала сценаріїв, але у фільмі Сан Ху «Скорботи і радості середнього віку» вона брала участь як консультант.

У середині 1952 року Чжан Айлін вирушила в Гонконг. З листопада 1955 по жовтень 1963 для режисера Дянь Мао Чжан Айлін написала близько десяти сценаріїв. Сім з них - міські комедії: «У коханні, як на полі бою» «情 场如战场», «Подорожі персика» «桃花运», "Червнева наречена» «六月 新娘», «Тепло рідних місць» «温柔乡», «Одна сім'я» «南北一家亲», «Щаслива зустріч» «南北喜相逢», «Подвійна вигода» «人 财 两 得». Два сценарії - це трагікомедії з життя: «Незабутнє» «一曲 难忘», «Маленькі діти» «小儿女».

Ще один сценарій був адаптацією книги Емілі Бронте «Грозовий перевал», це була драма. Був також сценарій на основі написаного в Шанхаї роману «Нотатки золотого замочка», але не зберігся і не був прийнятий до зйомок. Ще Чжан Айлін написала сценарій за своїм улюбленим романом «Сон у червоній садибі».