Вперше качка обсмажена на відкритому вогні згадується в записах, які датовані VI ст. н.е. (період Північних і Південних династій, 420-589 рр.). 800 років по тому Ху Сихуей, придворний дієтолог династії Юань, у своєму трактаті «Основи правильного харчування» (1330) включив смажену качку до переліку страв для урочистих обідів. У той час качку фарширували меленими баранячими потрухами, петрушкою, зеленою цибулею і сіллю, а в якості палива використовували деревне вугілля.

Смажена качка по-пекінські в «Цюаньцзюйде» - страва, що готується за старовинним рецептом. Качка не повинна бути старшою за 100 діб, її вага не повинна бути меншою 2,5 кг. Готова качка має золотистий колір, м'ясо дуже смачне і ніжне - жирне, однак жирність не відчувається. Для приготування цієї страви використовують спеціальний вид качок, що вирощуються в передмісті Пекіна. Через інтенсивне годування вони швидко набирають вагу.

Качку обскубують і патрають, потім під шкіру вдувають повітря, щоб шкіра повністю відійшла від м'яса. Натирають сумішшю з олії, соусу і патоки, завдяки чому після обсмажування шкіра стає блискучою і набуває яскраво червоний відтінок. Можливо, тому серед іноземців «качка по-пекінські» також відома як «лакована качка».

Перед тим як поставити качку в піч, її наполовину наповнюють гарячою водою, яка залишається всередині до повної готовності птиці. Вогонь від фруктових дерев дає мало диму, рівний і легко контрольований, а також надає страві ледь вловимий приємний аромат.