Марко Поло у Китаї
Марко Поло у Китаї
2018-01-17 16:07:05 Джерело: Міжнародне радіо Китаю

Видатний венеціанський мандрівник аристократ Марко Поло перетнув велику Азію, багато років прожив у Китаї, перейшов Монголію та велику пустелю Гобі. А коли повернувся на батьківщину і розповів землякам про побачені царства, їхні багатства і блиск, йому... не повірили. Ані описи казкових звірів — слонів і верблюдів, ані подробиці життя величезних міст і невідомих народів не викликали адекватної реакції у слухачів. Слухали його, звісно, з цікавістю, але в кінці завжди лунав гучний регіт, свист, і демонструвалися виразні жести біля скроні... Так і вважали сучасники благородного Марко Поло чи то фантазером, чи то божевільним. Ким же він був насправді?

Народився Марко у Венеції у 1254 році. Його батько Ніколо, і дядько Маффео були цілком успішними купцями, що вели багаторічну торгівлю зі східними країнами.Відома подорож Марко Поло, що тривала двадцять чотири роки, почалася у 1271 році, коли рідні взяли сімнадцятирічного хлопчину у свою чергову поїздку.

Обраний шлях

Маршрут Марко Поло був наступним: кінцевою точкою шляху мало стати місто Камбала в Китаї (тобто, сучасний Пекін), а вихідним пунктом Венеція.

Сам Марко Поло про свій караванний шлях писав наступне:

"Коли подорожні знову вирушають в дорогу, вони повинні проскакати на конях понад 40 днів, щоб з країни Греків або з Леванту дістатися до тих країв; їм треба долати гори і долини, бурхливі потоки і пустелі. І протягом усіх сорока днів шляху немає ніде ні людського житла, ні постоялих дворів, так що мандрівники змушені вести з собою увесь необхідний провіант".

На шляху до міста Ханбалик, столиці держави Великого хана Хубілая (так тоді називали Пекін), мандрівникам довелося подолати безліч перешкод. Вони йшли караванними шляхами через степи Монголії, пустелю Гобі, гори Бадахшану і пустелю Каракум.

Після трьох років, проведених в дорозі, італійці нарешті дісталися до Пекіну. Сталося це у 1274 році.

В Китаї

Про Пекін Марко Поло написав так:

"І немає на світі людини, яка, не побачивши цього міста, повірила б у те, наскільки воно велике, заможне і цікаве; вся його краса і скарби у багато разів перевершують те, що я вам розповідаю".

Замість запланованих чотирьох років родина прожила на чужині цілих сімнадцять, поступивши на службу до великого монгольського хана Хубілая, династія якого в той період правила Китаєм. Цей онук Чингісхана довго не хотів відпускати їх на батьківщину — дуже вже йому подобалися кумедні венеціанці, особливо молодий кмітливий Марко. Юнак користувався великим авторитетом у монгольського володаря, який зробив його своїм посланцем, регулярно відправляючи з дорученнями у різні куточки своєї імперії. Об'їздивши весь Китай, Марко Поло згодом навіть став правителем однієї з провінцій під назвою Цзяннань.

Багатство міст Китаю, процвітання в них торгівлі, винахідливість місцевого населення захоплювало Марко Поло. Китайці організували мережу поштових станцій, для обслуговування якої тримали близько 300 000 коней (!), навчилися застосовувати вугілля і ввели паперові гроші. Марко Поло вразили широченні ріки, якими плавали чудернацькі човники, так звані джонки, а також гарні мости на цих річках. Марко Поло побував на царських бенкетах і святах, брав участь у полюваннях, коли дичину для хана гнали цілі армії загоничів.

Європейці вперше дізналися про паперові гроші, сагову пальму, про «чорне каміння, що горить» (малося на увазі, кам'яне вугілля) і, найголовніше, про те, де можна добувати прянощі, які тоді цінувалися на вагу золота.

Японський острів Чіпінгу, описаний у працях Марко Поло, хвилював уяву мореплавців до 16 століття. Адже, цитую:

"Чіпінгу - це острів на сході, лежить він у відкритому морі, на відстані півтори тисячі миль від суші...і у жителів цього острова така величезна кількість золота, що це просто диво, і не знають вони, що з ним робити".

Марко володів монгольською і двома мовами тюркської групи. З його розповідей порівняно точно можна визначити лише два маршрути: один вздовж берегової лінії прямо на південь — до міст Ханьчжоу і Цюаньчжоу, інший — у східний Тибет, Юньнань і на північ Індокитаю.

Вирватися з обіймів хана Хубілая йому допоміг випадок: батько і син Поло зголосилися супроводжувати монгольську і китайську принцес, які мали стати дружинами правителя Персії, що жив у Тебрізі. Потрібно зазначити, що внутрішні райони Азії тоді були вкрай небезпечними для пересувань, там йшли кровопролитні війни. Тому венеціанці підказали ханові, що краще везти дівчат не суходолом, а на кораблях. Для юного Марко це була надзвичайно цікава подорож: він вперше побачив Японію, острови Індонезії, країну Чамбо на східному березі Індокитаю... З Тихого океану в Індійський кораблі пройшли Малаккскою протокою, зробивши тримісячну зупинку на березі острова Суматра. Потім побували на Цейлоні, пройшли уздовж західних берегів Індії в Перську затоку і кинули якір в Ормузі... Потім були ще Ефіопія, Мадагаскар, Занзібар та Сокотра...

Благополучно супроводивши юних принцес в Персію, батько і син Поло повернулися до Венеції у 1295 р. Вся Венеція була вражена, дізнавшись, скільки багатства — дорогоцінних каменів — привезли зі Сходу три мандрівники...

Після повернення

Незабаром спалахнула війна між Венецією і Генуєю за першість у торгівлі на Середземному морі. Марко Поло спорядив за свій рахунок корабель і сам брав участь у битві. Разом зі своєю командою він був узятий в полон і ув'язнений в генуезьку в'язницю. Там Марко Поло розповідав ув'язненим про свої подорожі далекими країнами. Один з полонених — італійський письменник Рустічано — записав розповіді венеціанця про все, що той бачив і чув під час своєї цікавої і довгої мандрівки.

Через деякий час Марко Поло був звільнений з в'язниці, повернувся до Венеції і продовжував записи про свої подорожі.

Його книга під назвою «Книга чудес світу» – це безцінне джерело знань про Східну, Південну та Центральну Азію. У ній було вперше описано такі елементарні для сучасних людей, але невідомі тогочасним європейцям речі, як паперові гроші, прянощі, різні сорти чаю та тонкощі східного мистецтва. Люди почули про міста з населенням більше мільйона, про Японію, Цейлон, Індонезію, Мадагаскар, про острови Суматра і Ява. Ці відомості багато в чому вплинули на розвиток Європейської цивілізації.

Праця Марко Поло не лише ознайомила європейців з далекими країнами Сходу, а й зіграла важливу роль у відкритті Америки і морського шляху в Індію.

Недаремно ця книга була улюбленою для багатьох видатних людей, серед яких— Христофор Колумб, Васко да Гама, Фернан Магеллан... А це, погодьтеся, показник! Варто, справді, варто було жити і мріяти, щоб потім сам Христофор Колумб зачитувався твоєю книгою, залишаючи в ній захоплені і вдячні позначки.

Інші новини по цій темі
Популярні статті
Ми рекомендуємо
Відео
© China Radio International.CRI. All Rights Reserved.
16A Shijingshan Road, Beijing, China. 100040