Династія Цін (частина 3)
Династія Цін (частина 3)
2017-03-30 11:23:29 Джерело: Міжнародне радіо Китаю

Реставрація

Світ стрімко змінювався, але цей факт вперто не помічали маньчжурські правителі. Китай залишався далеко позаду провідних західних держав, адже маньчжури не робили ніяких кроків для модернізації країни.

В першій половині ХІХ ст. західні ідеї проникли в Китай з перекладом Біблії китайською мовою, а вже через декілька десятиліть китайцям стали доступні праці західних вчених з різних галузей знань, перекладених їхньою рідною мовою.

Янь Фу

Одним з провідників західної думки в Китаї став Янь Фу – китайський вчений родом з провінції Фуцзянь (1854-1921 рр.). В юності він навчався в Англії, де і познайомився тамтешніми філософськими, політичними та соціологічними теоріями. Після повернення в Китай він став всіляко сприяти популяризації праць західних мислителів, зокрема, і дуже складних для сприйняття – Т.Х. Хакслі «Еволюція та етика» і Дж.С. Мілля «Про свободу».

В працях самого Янь Фу проводилася ідея про те, що західний спосіб життя більш здоровий та правильний, оскільки спонукає людей бути енергійними і активно відстоювати свої інтереси. Тоді як життєві сили китайців пригнічуються вченням їхніх древніх мудреців.

Проте всі ці іноземні вчення на практиці так чи інакше оберталися факторами, які стримували розвиток Китаю. Все більше китайських земель та жителів опинялося в експлуатації у людей з іншого, чужорідного китайцям, світу. Економіка Цінської імперії була доволі благополучною і в першій половині ХІХ ст. її прибутковість перевищувала витрати на виробництво. Але минали роки, ситуація змінилася. Причина полягала в тому, що іноземні концепції, які визначали економічний розвиток Китаю, аж ніяк не відповідали інтересам Китаю. Економічні проекти з розвитку банківської системи, кораблебудування та залізничної мережі контролювалися іноземцями. І саме до їхніх кишень потрапляла більша частина прибутку. Як бачимо, техніка допомоги зарубіжних партнерів тоді була дуже подібною до сучасної. Як і результат такої допомоги.

Імператриця Цисі

Китаєм в той час правила імператриця Цисі, яка належала до знатного маньчжурського роду. Вона прославилася своєю екстравагантністю. За свідченням очевидців, навіть палички для їжі вона вибирала з чистого золота. Цисі і наближені до неї чиновники були прихильниками програми, що отримала назву Реставрації, яка повинна була відновити і зміцнити династичні устої. Світ змінювався, але Цисі була занадто зайнята собою. У відповідь на появу іноземців Цисі перевела двір у гори, що оточують Пекін. Вона наказала привселюдно рубати голови всім захопленим заколотникам. Імператриця була сповнена рішучості зберегти давні традиції феодального Китаю і, звичайно ж, владу і багатство монархії. Вона вважала, що присутність іноземців загрожує національній самобутності Китаю, і була переконана в необхідності їхнього вигнання з країни. Важко оцінювати доречність такої політики, але певну логічність в її діях побачити можна.

Цисі

Знищуючи політичних супротивників, Цисі зміцнювала свою владу. На усі важливі посади вона призначила своїх родичів. Щоб запобігти проникнення в коло влади сторонньої людини, оголосила про заручини спадкоємця з його двоюрідною сестрою.

До кінця XIX століття навіть найбільш консервативні кола при дворі вже не могли ігнорувати військову слабкість Китаю. Спроба реформувати китайську армію і економіку після поразки спочатку принесла деякі плоди, але потім провалилася через традиціоналістську і безвольну позицію центрального уряду. Китай вперто тримався за свої древні традиції, самовпевнено вірячи в перевагу власної культури і вважаючи контакти з іноземцями справою недостойною. «Гордість передує падінню»…

Михайло Іжик, українська служба МРК

Інші новини по цій темі
Популярні статті
Ми рекомендуємо
Відео
© China Radio International.CRI. All Rights Reserved.
16A Shijingshan Road, Beijing, China. 100040