Після того як в ході міжусобних війн, які поклали кінець династії Юань, монголи були вигнані з китайських територій, і до влади в країні прийшла династія Мін (1368-1644 рр.). Вона була останньою династією Китаю, що керувалася етнічними китайцями — ханьцями. Можна припустити, що усі домовленості, яких було досягнуто за часів цієї династії називали Мінськими домовленостями.

Карта династії Мін

Отримавши у спадок від Юанів жалюгідні залишки колись могутньої імперії, династія Мін, тим не менше, зуміла відродити китайську культуру. В період її правління знову розцвіло мистецтво фарфору. Новаторськими підходами відмічений тогочасний китайський живопис. Безцінний внесок в загальнолюдську скарбничку знань зробили вчені і лікарі епохи Мін. У першій чверті XV століття відбулося спорудження Забороненого міста імператора у Пекіні. В XVI ст. було розширено і укріплено більшу частину Великої Китайської стіни.

На славу потрудилися при цій династії і китайські історики. Вони підготували унікальну історичну працю – найбільшу за усі часи енциклопедію, яка, на їхню думку, повинна була містити всі знання, накопичені людством на той момент. За свідченням сучасників, енциклопедія складалася з 11095 томів. На жаль, до нас дійшли лише декілька томів цієї безцінної праці.

Саме за часів правління династії Мін європейці почали робити морські дослідницькі експедиції. У 1514 році португальські мореплавці досягли берегів Китаю, а в 1557 португальські торговці «влаштувалися» в Макао. Згодом біля берегів Китаю з'явилися судна з Англії, Іспанії та Нідерландів. Європейська культура почала проникати в унікальну культуру Піднебесної.

Жіночий одяг на початку Династії Мін

За правління Мін, Китай володів великим флотом і армією чисельністю1 мільйон чоловік. Флот мусульманського адмірала-євнуха Чжен Хе, споруджений в часи Мін у XV столітті, за розмірами і масштабом повністю перевершив своїх попередників.

В XVІ столітті розвиток мінської економіки стимулювався морською торгівлею з Португалією та Іспанією. Китай взяв участь у так званому явищі Колумбового обміну – глобальній торгівлі речами, рослинами, тваринами і навіть людьми, що стартувала в епоху європейських відкриттів. Торгові відносини з європейськими країнами та Японією призвели до масового імпорту срібла, яке витіснило китайські мідні і паперові гроші як засіб грошового обігу.

Жіночий одяг на початку Династії Мін

В середині XVI ст. імперія витримала запеклу боротьбу з японськими піратами, яких підтримували дайме та китайські пірати. Центральна влада виявилася нездатною боротися з загрозою. Причина цього полягала у безкінечних палацових інтригах, корупції, відриву імператорів від реального ходу подій. Лише завдяки самовідданим діям китайських патріотів, зокрема Ці Цзіґуана, вдалося впоратися з цією загрозою. У підсумку прибережні землі та моря на тривалий час були очищені не тільки від японських, а й від усіх піратів загалом.

В останні роки існування Мін притік срібла в країну сильно зменшився, що підірвало державні доходи і всю економіку. Цей удар збігся з малим льодовиковим періодом, який завдав шкоди сільському господарству Китаю і спричинив неврожаї впродовж декількох років, а також стихійні лиха та епідемії. Це спровокувало конфлікт між євнухами, які отримали надзвичайний вплив, та Дунліньською партією, представники якої виступали за реформи. Поступовий занепад влади і добробуту мешканців держави стали причиною бунтів, а згодом призвели до іноземного завоювання.

Михайло Іжик, українська служба МРК